Спецпроект

1937-1940: Троцький у Мехіко про московський процес "ворогів народу"

Документальна зйомка, зроблена у Мехіко між 1937 і 1940 роками. Лев Троцький тримає у руках свою книгу “За лаштунками московського суду” і виголошує антисталінську промову.

Уродженець України вибачається за погану англійську, якою виголошує промову, і дякує мексиканському народові і президенту Карденасу, котрі дозволили йому втекти “з-під домашнього арешту” у Норвегії і вільно жити у Мексиці.

Вождь ІV Інтернаціоналу стверджує, що сталінський суд над ним базується на фальшивих свідченнях і вимагає “зворотнього” суду, називаючи сталінізм “безвідповідальним деспотизмом бюрократії над народом”.

Розшифровка промови:

"Stalin's trial against me is built upon false confessions, extorted by modern Inquisitorial methods, in the interests of the ruling clique. There are no crimes in history more terrible in intention or execution than the Moscow trials of Zinoviev-Kamenev and of Radek-Piatakov.

These trials develop not from communism, not from socialism, but from Stalinism, that is, from the irresponsible despotism of the bureaucracy over the people!

...What is now my principal task? To reveal the truth. To show and to demonstrate that the true criminals hide under the cloak of the accusers. What will be the next step in this direction? The creation of an American, a European and subsequently, an international commission of inquiry, composed of people who incontestably enjoy authority and public confidence.

I will undertake to present to such a commission all my files, thousands of personal and open letters in which the development of my thought and my action is reflected day by day, without any gaps. I have nothing to hide! Dozens of witnesses who are abroad possess invaluable facts and documents which will shed light on the Moscow frame-ups.

The work of the commission of inquiry must terminate in a great countertrial. A countertrial is necessary to cleanse the atmosphere of the germs of deceit, slander, falsification and frame-ups, whose source is Stalin's police, the GPU, which has fallen to the level of the Nazi Gestapo".

Читайте також: "Музей Лева Троцького в Мехіко. ЕКСКУРСІЯ"

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.