Спецпроект

1983: Рейґан називає СРСР "імперією зла" і засуджує американських "противсіхів"

Одна з найвідоміших промов американського президента часів нашого "застою" - Рональд Рейґан закликає молитися за радянських людей і в той же час не забувати, що ці люди є "центром зла у сучасному світі".

4 листопада 1980 року колишній актор Рональд Рейґан став президентом США. Через три роки він виступить із своєю промовою про стосунки США і СРСР на тлі гонки ядерних озброєнь. 

Ця промова стане одним із найбільш знаменитих виступів американського візаві Брєжнєва і Андропова:

"Багато років тому, я почув вислів одного молодого батька в Каліфорнії: "Я краще побачу, що мої маленькі дівчатка помруть зараз, все ще вірячи в Бога, ніж вони будуть рости при комунізмі і помруть колись пізніше, більше не вірячи в Бога".

...Дозвольте нам помолитися за спасіння всіх тих, хто живе в тій тоталітарній темряві. Просіть, щоб вони виявили радість милосердного Бога. Але поки вони проповідують всемогутність держави і його перевагу над особистістю, поки вони вірують у своє майбутнє панування над всіма народами землі, вони - центр зла в сучасному світі.

Найстрашніше зло відбувається навіть не в концентраційних трудових таборах, де ми бачимо кінцевий результат цього зла.

Зло задумують і наказують виконувати в чистих теплих кабінетах з гарним освітленням і килимовими доріжками тихі люди в білих комірцях, зі стриженими нігтями і гладенько виголеними щоками, яким не потрібно підвищувати голос.

Але через те, що ці тихі люди не підвищують голос, через те, що вони - як і диктатори до них - зрештою вимагають лише окремої території, комусь здається, що нам варто прийняти їх такими, які вони є.

...У ваших обговореннях щодо обмеження ядерних озброєнь остерігайтеся спокуси гордині - спокуси поставити себе вище того, що відбувається, маркувати обидві сторони однаково помилково, ігнорувати факти історії і агресивних імпульсів Імперії зла, спокуси називати гонку озброєнь гігантським непорозумінням і таким чином уникати боротьби між Правдою і Брехнею, Добром і Злом".

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.