Спецпроект

1983: Рейґан називає СРСР "імперією зла" і засуджує американських "противсіхів"

Одна з найвідоміших промов американського президента часів нашого "застою" - Рональд Рейґан закликає молитися за радянських людей і в той же час не забувати, що ці люди є "центром зла у сучасному світі".

4 листопада 1980 року колишній актор Рональд Рейґан став президентом США. Через три роки він виступить із своєю промовою про стосунки США і СРСР на тлі гонки ядерних озброєнь. 

Ця промова стане одним із найбільш знаменитих виступів американського візаві Брєжнєва і Андропова:

"Багато років тому, я почув вислів одного молодого батька в Каліфорнії: "Я краще побачу, що мої маленькі дівчатка помруть зараз, все ще вірячи в Бога, ніж вони будуть рости при комунізмі і помруть колись пізніше, більше не вірячи в Бога".

...Дозвольте нам помолитися за спасіння всіх тих, хто живе в тій тоталітарній темряві. Просіть, щоб вони виявили радість милосердного Бога. Але поки вони проповідують всемогутність держави і його перевагу над особистістю, поки вони вірують у своє майбутнє панування над всіма народами землі, вони - центр зла в сучасному світі.

Найстрашніше зло відбувається навіть не в концентраційних трудових таборах, де ми бачимо кінцевий результат цього зла.

Зло задумують і наказують виконувати в чистих теплих кабінетах з гарним освітленням і килимовими доріжками тихі люди в білих комірцях, зі стриженими нігтями і гладенько виголеними щоками, яким не потрібно підвищувати голос.

Але через те, що ці тихі люди не підвищують голос, через те, що вони - як і диктатори до них - зрештою вимагають лише окремої території, комусь здається, що нам варто прийняти їх такими, які вони є.

...У ваших обговореннях щодо обмеження ядерних озброєнь остерігайтеся спокуси гордині - спокуси поставити себе вище того, що відбувається, маркувати обидві сторони однаково помилково, ігнорувати факти історії і агресивних імпульсів Імперії зла, спокуси називати гонку озброєнь гігантським непорозумінням і таким чином уникати боротьби між Правдою і Брехнею, Добром і Злом".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.