Спецпроект

1999: Єльцин робить президентом Путіна

Вперше Володимир Путін став президентом Росії 31 грудня 1999 року - спершу як "виконуючий обов'язки". Це сталося, коли Борис Єльцин у зворушливому новорічному телезверненні оголосив про свою відставку.

Перший президент незалежної Росії Борис Єльцин запам'ятався полум'яними демократичними спічами, боротьбою з прибічниками посилення радянської влади і ліквідацією СРСР (разом із постом його президента - політичного конкурента Єльцина Михайла Горбачова).

Як розпадався СРСР. Спогади доньки Єльцина

Інші знакові явища життя вже пострадянської Росії, які асоціюються з Єльциним - економічна криза, війна в Чечні, загроза комуністичного реваншу, алкогольні скандали в верхах, "дорррогие рассияне, паннимаеш" і подібність до пізнього Брєжнєва.

Рейтинг Єльцина впав дуже низько, але він не став очікувати чергових президентських виборів - у канун міленіуму він оголосив, що йде у відставку. Для промови він обрав найбільш ностальгічний для багатьох момент - новорічне телезвернення президента. Це стало сюрпризом і шоком для росіян.

"Я втомився, я йду, - говорить в останній офіційній промові Борис Єльцин. - Поступаюся місцем новому поколінню, яке зробить краще".

Виконуючим обов'язки голови держави став тодішній прем'єр-міністр РФ Володимир Путін. Він теж виступив із новорічним вітанням, а через три місяці, у березні 2000 року його успішно обрали президентом.

"Путин. Коррупция". (Не)бідний лідер великої Росії

"Прощаючись, я хочу побажати усім - будьте щасливі" - такими були останні слова Бориса Миколайовича в новорічному ефірі. - З новим щастям, дорогі мої".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.