Спецпроект

1250-ті: польський мульт про війну Русі проти Литви

Епічний мультфільм - 3D-анімація вкупі з картинами олійною фарбою - в основі якого лежить балада Міцкевича, створена за відгоміном конфліктів між молодим Великим князівством Литовським і Галицько-Волинською державою.

Днями на Берлінському кінофестивалі відбулася прем'єра польського мультфільму "Загублене місто Світязь", знятого за мотивами відомої балади Адама Міцкевича "Світязь".

Мульт, показаний у короткометражній програмі Берлінале, викликав певний фурор незвичним поєднанням комп'ютерної 3D-анімації з монументальними олійними полотнами і тим фактом, що до створення 20-хвилинної стрічки за сім років доклалося 130 спеціалістів.

"Історична Правда" пропонує поглянути на хитросплетіння історії, внаслідок яких на світ з'явилося це відео (поки що трейлер, але орієнтовний розмах фільму вражає).

В оригінальній баладі Міцкевича переказується легенда про озеро Світязь біля Новогрудка (Новгород-Литовський, нині райцентр Гродненської області Білорусі). Це справді унікальна водойма, майже ідеально круглої форми, площею біля 170 гектарів посеред лісу, в неї не впадає жодна річка.

Легенда про Світязь нагадує російську історію про Кітєж-град: було посеред лісу місто дивовижної краси, напали чужинці (у випадку Кітєжа - монголи) і вже майже захопили фортецю, коли з Божого промислу вона зникла під водою з усіма мешканцями - і досі під водою можна почути дзвони і побачити блиск церковних бань.

Міцкевич, який народився неподалік Світязя, будучи польським патріотом, надав баладі політичного забарвлення XIX-го сторіччя. На місто наступає на абстрактний ворог, а "руський цар" - з натяком на прикордонні війни між Великими князівствами Литовським і Московським:

"Там, де цей ліс простягнувся похмурий,

Ниви стелилися здавна,

Ген Новогрудок здіймав свої мури,

Древня столиця преславна.

Раз по Литві покотилась тривога:

Цар із Pycі наступає;

Військо його оточило Мендовга,

Сили ж у князя немає".

Згаданий Мендовг - легендарний засновник Великого князівства Литовського Міндовг, шанований у сучасних Білорусі й Литві як один із батьків державності. В середині XIII сторіччя князь Міндовг володів Новогрудком і, за деякими припущеннями, після свого хрещення був там коронований на короля Литви.

Зрозуміло, що з жодним "царем" історичний Міндовг не міг воювати - маленький московський уділ в ті часи ще входив у склад Володимирського князівства. Однак тодішня Литва справді воювала з Руссю - із Галицько-Волинською державою.

Проти Міндовга вів військові дії Данило Галицький - деякі історики вважають, що до цього князя Данила схиляла Золота Орда, занепокоєна зростанням литовського впливу. У 1254 році, після примирення, галицький володар навіть посадив на князівство у Новогрудку (в ті часи ця територія називалася Чорною Руссю) свого четвертого сина - Романа Даниловича, а через кілька років литовці його вбили.

До речі, ще один син князя Данила - Шварно - був одружений із донькою Міндовга і після його Міндовга сам став великим князем Литовським.

У баладі Міцкевича розповідається про те, як князь міста Світязь Туган їде на заклик Міндовга про допомогу, а тим часом під місто підходить ворог і бере його штурмом.

Режисер фільму Каміль Поляк каже, що хотів уникнути політичної складової твору: "Йдеться не про Русь і Литву, а про сутичку між Добром і Злом. Я в першу чергу намагався передати емоції, які відчував, уперше читаючи баладу".

Отака історія. Дивіться трейлер, воно того варте. Відчувається вплив класичного малярства XIX сторіччя і водночас давньоруської іконописної школи.

"Світязь" Міцкевича українською можна прочитати тут.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.