Спецпроект

1921: Пілсудський вибачається перед солдатами Петлюри

Керівник Польщі вибачається перед солдатами Армії УНР за те, що польські політики їх зрадили, уклавши мирний договір з УРСР. Уривок з історичного серіалу, яких в Україні ще й не почали знімати.

Це відео є реконструкцією подій, які нібито мали місце 90 років тому - у травні 1921 року в таборі інтернованих вояків Армії УНР під польським Щипіорном. Керівник польської держави Юзеф Пілсудський вибачається перед петлюрівськими солдатами.

У квітні 1920 року УНР і Польща уклали Варшавський договір, згідно з яким сторони мали вести спільну військову діяльність проти більшовиків і радянських військ. При цьому Петлюра згодився віддати польській державі Галичину і Волинь.

У травні 1920-го союзні польсько-українські сили взяли Київ, але очікуваної підтримки українських повстанців не здобули. Скориставшись нагодою, повстанці вигнали більшовиків (гарний приклад - повстання у придеснянських селах біля Києва), але громили й поляків, з якими пов'язували соціальні утиски недавніх часів.

Оспіваний Ісааком Бабелем більшовицький контрнаступ вдалося зупинити аж під Варшавою - не останню роль в "чуді над Віслою" відіграли дешифрувальники радіограм з Варшави і Львова, а також 6-та дивізія армії УНР під командуванням генерала Марка Безручка.

У березні 1921 року Польща укладає новий мирний договір - у Ризі - з РРФСР та УРСР. УНР у цьому договорі місця не знайшлося - її солдат інтернували, а політичні діячі розпочали життя в еміграції.

"Незнаному козакові". Православне кладовище Армії УНР у Варшаві

Деякі історики вважають, що Пілсудський, який хотів будувати інтернаціональну державу "Міжмор'я" (як спадщину ранньомодерної Речі Посполитої), був проти Ризького договору, але його політичні опоненти взяли гору. І от після цього нібито він і приїхав вибачатися перед українцями.

Представлений кіноуривок (епізод з телевізійного серіалу "Маршал Пілсудський", знятого "Телевізією польською" у 2000 році) є цікавим і з точки зору формування історичної пам'яті.

Можна багато до чого причепитися - і до форми Залізного хреста УНР, якого віддає український офіцер (актор Станіслав Брудни), і до "Реве та стогне..." польською мовою, і до пафосного образу Пілсудського - але подібні серіали формують спільну ідентичність, розважають і розповідають про минуле твоєї країни.

Голлівудський бойовик про російсько-грузинську війну (ВІДЕО)

Ви знаєте аналогічну вітчизняну "мейнстрімну" продукцію про Петлюру? Про Скрипника, Шептицького, Щербицького? Про будь-кого з наших відомих історичних діячів. Напишіть у коментах, цікаво буде подивитися.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.