Спецпроект

1920: поляки проти Будьонного у 3-D

Єжи Гофман зняв перший у Європі історичний фільм у форматі 3D - про те, як поляки зупинили переможний наступ Червоної армії у 1920 році. Полякам допомагала армія УНР, але не факт, що це буде відображено у стрічці.

На виробництво фільму "Битва під Варшавою" було витрачено 27 млн злотих (9,7 млн доларів), повідомляє "Ґазета Виборча". Продюсери сподіваються їх швидко повернути з прибутком. "П'ять мільйонів глядачів будемо мати тільки так", - упевнено заявила представник компанії-виробника Аґнєшка Одорович.

Судячи з трейлеру, нас очікує сюжет у стилі історичного роману Вальтера Скотта :) - розповідь про кохання на тлі буремних історичних подій. "Обіцяй мені, що повернешся..." - "Обіцяю".

У даному випадку йдеться про так зване "чудо над Віслою" 1920 року, коли молода польська держава спромоглася розбити тріумфальний наступ Червоної Армії, що несла пролетарську революцію у Західну Європу. "Це не помста, а народна справедливість, як каже товариш Дзержинський" - з такими словами убиває карикатурний більшовик.

У перемозі під Варшавою є й чималий внесок українців - внаслідок мирного договору між Пілсудським і Петлюрою смертоносний фланговий удар військам радянського командуючого Тухачевського завдала 6-та дивізія Армії УНР під командуванням генерала Марка Безручка. З трейлеру до нового фільму Гофмана не ясно, чи буде згадано про петлюрівців.

"Незнаному козакові". Православне кладовище Армії УНР у Варшаві

Завдяки перемозі під Варшавою Польща спромоглася укласти з Українською РСР та більшовицькою Росією новий договір, який забезпечив їй мирне існування до 1939 року. При цьому були проігноровані інтереси УНР, за що Пілсудський нібито вибачався перед петлюрівськими солдатами.

З відомих українському глядачеві акторів у фільмі задіяні Даніель Ольбрихський і Алєксандр Домогаров (Богун із "Вогнем і мечем"). До речі, головну музичну тему до "Битви під Варшавою" пишуть ті ж автори, хто придумав популярну у нас "Думку двох сердець" з "Вогнем і мечем".

Прем'єра фільму заплановану на вересень цього року.

Нагадаємо, що Єжи Гофман зацікавився сценарієм за романом Василя Шкляра "Чорний Ворон".

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.