Спецпроект

1920: поляки проти Будьонного у 3-D

Єжи Гофман зняв перший у Європі історичний фільм у форматі 3D - про те, як поляки зупинили переможний наступ Червоної армії у 1920 році. Полякам допомагала армія УНР, але не факт, що це буде відображено у стрічці.

На виробництво фільму "Битва під Варшавою" було витрачено 27 млн злотих (9,7 млн доларів), повідомляє "Ґазета Виборча". Продюсери сподіваються їх швидко повернути з прибутком. "П'ять мільйонів глядачів будемо мати тільки так", - упевнено заявила представник компанії-виробника Аґнєшка Одорович.

Судячи з трейлеру, нас очікує сюжет у стилі історичного роману Вальтера Скотта :) - розповідь про кохання на тлі буремних історичних подій. "Обіцяй мені, що повернешся..." - "Обіцяю".

У даному випадку йдеться про так зване "чудо над Віслою" 1920 року, коли молода польська держава спромоглася розбити тріумфальний наступ Червоної Армії, що несла пролетарську революцію у Західну Європу. "Це не помста, а народна справедливість, як каже товариш Дзержинський" - з такими словами убиває карикатурний більшовик.

У перемозі під Варшавою є й чималий внесок українців - внаслідок мирного договору між Пілсудським і Петлюрою смертоносний фланговий удар військам радянського командуючого Тухачевського завдала 6-та дивізія Армії УНР під командуванням генерала Марка Безручка. З трейлеру до нового фільму Гофмана не ясно, чи буде згадано про петлюрівців.

"Незнаному козакові". Православне кладовище Армії УНР у Варшаві

Завдяки перемозі під Варшавою Польща спромоглася укласти з Українською РСР та більшовицькою Росією новий договір, який забезпечив їй мирне існування до 1939 року. При цьому були проігноровані інтереси УНР, за що Пілсудський нібито вибачався перед петлюрівськими солдатами.

З відомих українському глядачеві акторів у фільмі задіяні Даніель Ольбрихський і Алєксандр Домогаров (Богун із "Вогнем і мечем"). До речі, головну музичну тему до "Битви під Варшавою" пишуть ті ж автори, хто придумав популярну у нас "Думку двох сердець" з "Вогнем і мечем".

Прем'єра фільму заплановану на вересень цього року.

Нагадаємо, що Єжи Гофман зацікавився сценарієм за романом Василя Шкляра "Чорний Ворон".

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.