Спецпроект

1920: поляки проти Будьонного у 3-D

Єжи Гофман зняв перший у Європі історичний фільм у форматі 3D - про те, як поляки зупинили переможний наступ Червоної армії у 1920 році. Полякам допомагала армія УНР, але не факт, що це буде відображено у стрічці.

На виробництво фільму "Битва під Варшавою" було витрачено 27 млн злотих (9,7 млн доларів), повідомляє "Ґазета Виборча". Продюсери сподіваються їх швидко повернути з прибутком. "П'ять мільйонів глядачів будемо мати тільки так", - упевнено заявила представник компанії-виробника Аґнєшка Одорович.

Судячи з трейлеру, нас очікує сюжет у стилі історичного роману Вальтера Скотта :) - розповідь про кохання на тлі буремних історичних подій. "Обіцяй мені, що повернешся..." - "Обіцяю".

У даному випадку йдеться про так зване "чудо над Віслою" 1920 року, коли молода польська держава спромоглася розбити тріумфальний наступ Червоної Армії, що несла пролетарську революцію у Західну Європу. "Це не помста, а народна справедливість, як каже товариш Дзержинський" - з такими словами убиває карикатурний більшовик.

У перемозі під Варшавою є й чималий внесок українців - внаслідок мирного договору між Пілсудським і Петлюрою смертоносний фланговий удар військам радянського командуючого Тухачевського завдала 6-та дивізія Армії УНР під командуванням генерала Марка Безручка. З трейлеру до нового фільму Гофмана не ясно, чи буде згадано про петлюрівців.

"Незнаному козакові". Православне кладовище Армії УНР у Варшаві

Завдяки перемозі під Варшавою Польща спромоглася укласти з Українською РСР та більшовицькою Росією новий договір, який забезпечив їй мирне існування до 1939 року. При цьому були проігноровані інтереси УНР, за що Пілсудський нібито вибачався перед петлюрівськими солдатами.

З відомих українському глядачеві акторів у фільмі задіяні Даніель Ольбрихський і Алєксандр Домогаров (Богун із "Вогнем і мечем"). До речі, головну музичну тему до "Битви під Варшавою" пишуть ті ж автори, хто придумав популярну у нас "Думку двох сердець" з "Вогнем і мечем".

Прем'єра фільму заплановану на вересень цього року.

Нагадаємо, що Єжи Гофман зацікавився сценарієм за романом Василя Шкляра "Чорний Ворон".

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.