Спецпроект

1941-44: Екскурсія виставкою "Голокост від куль"

Організатор виставки Патрік Дебуа: "В Європі знають про війну у Франції, але не знають про Україну. Не знають про війну і геноцид в Україні. Ми ігноруємо історію українців, історію партизанів... Моя мета - донести це всьому континентові".

Головний натхненник і організатор виставки "Голокост від куль: масові розстріли євреїв в Україні 1941-44", французький католицький священик Патрік Дебуа проводить відеоекскурсію виставкою.

В Україні убивали не в газових камерах. ФОТОрепортаж

Нагадаємо, що виставку, привезену в Україну за сприяння Фонда Пінчука, кияни і гості столиці можуть побачити вживу: вона триватиме до 3 жовтня в Українському домі (Європейська площа).

Проект "Голокост від куль" базується на праці римсько-католицького священика з Франції отця Патріка Дебуа, котрий багато років поспіль займається архівними та археологічними дослідженнями, а також відеодокументуванням свідчень очевидців масових розстрілів в Україні.

Експозиція включає інформацію про історичні факти, відео-інтерв'ю, документи часів війни, фотографії віднайдених масових поховань та предмети, що засвідчують ті події: кулі, гільзи та ін.

Голокост очима французького священника

З метою максимального інформування, зацікавлення та залучення до діалогу українських школярів і студентів, під час виставки буде реалізовуватись освітня програма, створена Інститутом візуальної історії та освіти Фонду Шоа Університету Південної Каліфорнії та Українським центром вивчення історії Голокосту.

Виставка проходитиме в Українському домі (Київ, Хрещатик, 2) з 9 вересня по 3 жовтня 2011 р.
21-23 вересня - вихідні.

Графік роботи: понеділок - п'ятниця з 09:00 до 19:00; субота - неділя з 11:00 до 17:00.
Вхід вільний.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.