Дискусія "Як Чорнобиль наблизив розпад СРСР". ТРАНСЛЯЦІЯ з "Арсеналу"

26 квітня цього року виповнюється 30 років з моменту аварії на Чорнобильській атомній електростанції, яка є не тільки найбільшою катастрофою в історії ядерної енергетики, але й подією всесвітньо-історичного значення, що відбулася на теренах України.

Публічною дискусією "Як Чорнобиль наблизив розпад СРСР? Як впливає на Україну?" Інститут національної пам’яті прагне повернути тему Чорнобильської катастрофи в публічний дискурс. Це розмова про:

- минуле та його уроки: однозначно сама аварія, реакція на неї тодішньої радянської влади, організація заходів із ліквідації наслідків трагедії вкотре проявили нелюдяну та злочинну природу комуністичної системи, а також некомпетентність її керівництва;

- сьогодення: монстр під саркофагом досі залишається викликом, Чорнобиль – тестом на спроможність української влади належним чином виконувати свої обов’язки, адже люди, яких так чи інакше торкнулася аварія, ліквідатори чи їхні сім’ї досі становлять значну частину нашого суспільства;

- майбутнє: адже в питанні радіаційних катастроф наша національна пам’ять є важливим досвідом для світу, а українські інтелектуальні напрацювання – передовими в світовій думці.

Інше за темою ЧОРНОБИЛЬ

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.