"...Мій батько убив польського шкільного куратора Собінського, але він не був терористом. Не забувайте, що цей акт – це індивідуальний терор і він не має нічого спільного з сучасним тероризмом..."

Тільки об одинадцятій вечора помічник коменданта з поштою з ЦК наважився піти в кімнати Сталіна, де вмонтовані в меблі датчики цілий день показували відсутність руху. Вождь лежав на підлозі в малій їдальні - схоже, вже кілька годин паралізований. Піжамні брюки намочилися і Сталін замерз. (рос.)