Спецпроект

Голова Міжнародної ради музеїв прочитає лекцію в Києві

Фонд Ріната Ахметова "Розвиток України" і Національний художній музей України у співпраці з Goethe-Institut в Україні та Міжнародною радою музеїв (ІКОМ) запрошують на зустріч із президентом ІКОМ Гансом Мартіном Хінцом.

Лекція присвячена впливу глобалізації на функціонування музеїв і розмислам на тему цінностей та цілей музеїв у часи мультикультуралізму та стрімких соціальних і політичних змін.

Зустріч відбудеться:

6 березня 2013 року об 11.00 в Національному художньому музеї України. Адреса музею: вул. Грушевського, 6.

Програма зустрічі:

10.30 – 11.00 – Реєстрація

11.00 – 12.20 – Лекція Ганса Мартіна Хінца на тему "Виклики та можливості. Музеї в глобалізованому світі"

12.20 – 13.00 – Дискусія. Модератор: Олеся Островська-Люта

13.00 – 14.00 – Спілкування та обмін думками за кавою

На прикладі Історичного музею у Берліні лектор спробує дати відповідь на те, яким чином музеї можуть стати інструментами для кращого розуміння сучасного світу та місцями примирення конфліктних сторін. 

Окрема частина лекції присвячена ролі Міжнародної ради музеїв ІКОМ у цьому процесі.

Ганс Мартін Хінц – заступник голови Міжнародної асоціації історичних музеїв, голова Консультативної ради міських музеїв Берліна, голова Асоціації німецьких історичних дослідницьких інститутів в Мюнхені, президент Міжнародної ради музеїв ІКОМ (ICOM), Берлін, член журі конкурсу "Динамічний музей".

Олеся Островська-Люта – куратор, арт-критик, керівник програм і проектів за напрямом "Культурне надбання" Фонду Ріната Ахметова.

Попередня акредитація здійснюється за електронною адресою: education@namu.kiev.ua. Координатор - Марина Скирда.

Дивіться інші лекції в рамках проекту "Динамічний музей":

"Потреби та очікування публіки". Лекція Ксеркса Мазди

"Сучасні тенденції музейної справи". Лекція Давіда Лордкіпанідзе

"Куди прямують європейські музеї?". Лекція Міхаіла Ґнєдовского

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.