Юрій Шухевич: "Чому мій батько мав капітулювати?"

"...Мій батько убив польського шкільного куратора Собінського, але він не був терористом. Не забувайте, що цей акт – це індивідуальний терор і він не має нічого спільного з сучасним тероризмом..."

5 березня 1950 року, коли радянські спецслужби вбили Романа Шухевича, його сину Юрію ще не виповнилося 17 років. У його справі вже було записано: два роки заслання з матір’ю на Сибір, два роки дитбудинку для дітей "ворогів народу" та рік концентраційного табору за політичну діяльність батька.

-------------------

- Вояків Української Повстанської Армії прийнято називати бандерівцями. Чи не виникало у Вашого батька обурення, що армією командує він, а слава приписується Бандері?

- Не думаю, що він цим обурювався. З самим Бандерою у нього не було конфліктів, та й не могло бути, адже практично всю війну Бандера перебував в німецькій тюрмі.

Більшість вояків УПА була прихильниками саме бандерівського крила Організації Українських Націоналістів, тому особливо цим терміном ніхто й не переймався. А сам батько підтримав Бандеру як Провідника ОУН ще в квітні 1941 року, коли відбувся ІІ Великий збір ОУН (революційної) у Кракові. 

 Юрій Шухевич (унизу) з батьком

- Здебільшого Роман Шухевич відомий нам через свою військово-політичну діяльність. Що ховалось за мундиром Командира УПА?

- У повсякденному житті був товариським, веселим і при цьому досить вимогливим до товаришів і до себе. До прикладу: у військовій справі вважав, що вояк є обличчям держави, за яку воює. Тому одне з основних його правил було дотримуватись чистоти в уніформі.

Іншою важливою його характеристикою є спортивна діяльність. У студентські роки він навіть встановив рекорд у змаганнях з бігу з перешкодами на 400 метрів та у плаванні на 100 метрів. Це були Запорізькі ігри у Львові 1923 року. Добре їздив верхи, танцював та співав.

- Упродовж 1921–22 рр. Євген Коновалець винаймав квартиру у вашого прадіда Володимира Шухевича, де змалку жив і ваш батько. Чи було це знайомство переломним у формуванні особистості Романа Шухевича?

- Безумовно, що зустрічі та розмови з Коновальцем мали великий вплив на батька. Проте, не визначальний. Передусім, великий вплив мали патріотичні родинні традиції. Той же мій прадід Володимир Шухевич був великим етнографом і членом Наукового товариства ім. Т. Шевченка.

 Родина і свояки Шухевичів на початку XX сторіччя (орієнтовно 1910 рік). У другому ряду праворуч - Володимир Шухевич. У третьому ряду другий ліворуч - батько Романа Шухевича Йосип-Зиновій. У першому ряду посередині - Роман Шухевич

Якось батько мені оповідав, що в 11-річному віці він плакав, коли побачив стрільців Галицької армії, які йшли на фронт польсько-української війни 1918-19 років. Плакав, що був малим і не міг взяти в руки зброю. Але доля розпорядилась так, що потім він взяв зброю і не відпускав її до кінця життя.

- Вашу матір називають ще "першою леді підпілля". Яку роль Ви відводите їй в історії батька?

- Вона виховувалась у такому ж дусі, як і батько, тому у них було порозуміння у підпільній боротьбі. Звісно, її доля була нелегкою: спочатку батько був у підпіллі, потім у в’язницях, еміграція і знову підпілля. То уявіть собі, як це, залишившись з двома дітьми.

Однак мама завжди підтримувала батька морально. І він міг сподіватись, що його дружина буде відповідно виховувати дітей.

Дружина Романа Шухевича Наталя разом із сином Юрієм і донькою Марією (на руках). 1940-ві роки

- У міжвоєнний період Роман Шухевич убив польського шкільного куратора Станіслава Собінського. Чому він вибрав саме такий метод боротьби?

- Ви маєте на увазі: чи був він терористом? Не забувайте, що цей акт – це індивідуальний терор і він не має нічого спільного з сучасним тероризмом, коли підривають поїзди чи будинки і гинуть невинні люди.

Вбивство Собінського чи Броніслава Перацького – це досить поширена практика на той час. А хіба Юзеф Пілсудський не організовував у 1906 році замах на Варшавського генерал-губернатора Георгія Скалона?

ОУН убивала людей, які дійсно були винні за те, що відбувалось в окупованій Галичині, зокрема, за пацифікацію.

- Роман Шухевич був командиром німецького легіону "Нахтіґаль". Відповідно, злочини нацистів – також на його совісті?…

- Я вважаю, що зовсім ні. Злочинів вони не чинили – цивільне населення не розстрілювали, у депортації участі не брали. Разом із "Роландом", "Нахтіґаль" був українським національним формування у складі Вермахту, і вони воювали на фронті.

- Для чого їх було створювати у складі німецької армії? Хіба не можна було зразу створити українські збройні сили?

- "Нахтіґаль" був створений ще до початку радянсько-німецької війни, у квітні 1941 року. І планувалось, що в подальшому батальйон буде підпорядковуватись українським силам. Однак, всі надії розвіялись, коли Гітлер наклав вето на Українську державу, проголошену у Львові 30 червня 1941 року.

Цю службу в німецьких військових формуваннях українці також розцінювали як своєрідний вишкіл. Якщо ми проаналізуємо керівництво УПА, то багато хто попередньо проходив службу саме в "Нахтіґалі" та "Роланді".

- Міфами овіяно причетність "Нахтіґалю" до єврейських погромів у Львові у 1941 році. Ви цікавилися цим питанням?

- Знаєте, це все байки і архівними документами це вже давно доведено. Ці погроми спровокували німці, і до них була причетна т.зв. "львівська чернь", "шумовиння" (залізничники і трамвайники). І, до речі, переважно це були поляки. Це були ті люди, які робили погроми і за польської окупації.

- Після того, як Третій Рейх не дозволив створити у 1941 році Українську державу, "Нахтіґаль" продовжував своє існування аж до завершення контракту 1 грудня 1942. Чому Шухевич після цієї інформації одразу ж не перейшов на сторону Бандери?

- Не забуваймо про те, що УПА почала формуватись наприкінці 1942 року, а батька як Головного командира призначили влітку 1943 року. "Нахтіґаль" та "Роланд" були розформовані 1 грудня 1942 року.

Однак, якщо вже говорити про реакцію Шухевича на ці арешти серед ОУН, то, дізнавшись цю інформацію, "Нахтіґаль" відмовився продовжувати службу у німецькому війську. Це була середина липня 1941 року, коли батальйон перебував біля Вінниці.

1930 рік. Роман Шухевич (другий ліворуч) і його дружина Наталя Березинська (в білому)

Після цього німці роззброїли "Нахтіґаль" та "Роланд" і відкликали їх з фронту до Німеччини. Їм загрожував концентраційний табір, однак керівництво Вермахту лояльно поставилось до українців і, по суті, їх врятували, перетворивши на охоронні батальйони.

Якщо б хтось спробував втекти з цих батальйонів, то німці розстріляли б решту. Тому батько став заручником обставин і "Нахтіґаль" та "Роланд" прийняли рішення залишитись до кінця контракту.

- Цього року в інформаційному просторі активно обговорюється питання Другої польсько-української війни 1942-1947 рр., зокрема подій на Волині. Яким було ставлення Вашого батька до цієї війни?

- Позитивно чи негативно… – коли мій батько повернувся з Німеччини в січні 1943 року, то вона вже вибухнула і її треба було продовжувати. Ця війна назрівала і назрівала…

Поляки хотіли відновити Польщу у межах 1939 року (з Волинню і Галичиною), на що українці не могли погодитись. І, властиво – це поляки почали війну.

- А щодо спалювання УПА польських сіл?

- Це були такі ж відплатні акції, які проводила і польська сторона. І не забувайте, що багато з тих сіл були опорними пунктами Армії Крайової, і наші не могли потерпіти такого на території Волині. Коли вже йде війна і село укріплене відділами АК, то населення від цього само собою страждає.

І тут, власне, питання більше треба ставити до АК, яка наражала на небезпеку мирне населення. А хіба не постраждало населення Будапешту в 1944 році, коли було оточене радянськими військами?

- Як позначилось на долі Вашої сім’ї призначення батька Командиром УПА?

Тяжко, бо сім’я була репресована. І від того все походить.

Фото зі справи дружини Романа Шухевича, матері Юрія. Кінець 1940-х рр.

- На вашу думку, наскільки доцільно було Роману Шухевичу буквально сприймати гасло "Здобудеш Українську державу, або згинеш у боротьбі за неї", принаймні після Другої світової війни?

Він сприймав це не гаслом, а як один із пунктів Декалогу ОУН. І від цього нікуди не можна було дітись. Це, знаєте, як у Євангелії: хіба ми щось у ньому змінюємо, коли змінюються життєві обставини?

Але чому це мало бути недоцільно? Їхня капітуляція означала капітуляцію їхньої ідеї, а ідея української незалежності не могла капітулювати. Ще в 1939 році на Закарпатті на зустрічі із німецьким командуванням Михайло Колодзінський казав: "В словнику українського націоналіста немає слова "капітуляція".

- Доля тіла Вашого батька досі невідома. На Вашу думку, для чого це було радянським спецслужбам?

Не тільки його тіло було знищене. Досі нам невідомі долі тіл багатьох командирів ОУН та УПА. Ці методи застосовувались, щоб не залишати жодних слідів від цих людей, в тому числі і матеріальних.

- Українське суспільство і досі немає однозначного сприйняття боротьби Вашого батька та й загалом українського визвольного руху. Як Ви вважаєте: це колись зміниться?

Звісно, що зміниться. Просто у нас ще й досі є люди, виховані на радянській історії, яка писалась вибірково, а подекуди – її виривали повністю.

Юрій Шухевич. Фото: polemika.com.ua

Хто у радянському суспільстві знав про війну УПА, яка велась на наших теренах? Були лише коротенькі згадки про "німецьких наймитів". Відповідно, люди, які виховані на такій історії, мають своє бачення та тлумачення.

Інша ж частина суспільства знає правду, бо йшов усний переказ історії від батьків та дідів, які брали участь у цій боротьбі.

Дивіться також:

Речі, які були вилучені у Романа Шухевича після смерті. ФОТО

Як загинув Шухевич і що могло статися з його тілом

Гебісти проти Шухевичів. Доля дружини й дітей

Криївка в Одесі. Як командир УПА в 1948-49 рр. відпочивав на Чорному морі

Рекламний бізнес Шухевича. Роман був успішним підприємцем. ФОТО

Всі матеріали ІП за темою "Шухевич"

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.

Опіум, вбивства, валютні спекуляції: китайські таємні організації в радянській Україні

Для більшості маловідомим залишається факт, що у першій половині XX cтоліття в Україні існувала доволі помітна китайська діаспора. Китайці оселилися в багатьох містах та навіть селах переважно на півдні та сході країни, а райони, де вони колись компактно проживали, до сих пір в народі називаються "шанхаями". Там, де виникали китайські діаспори, неодмінно з'являлися і злочинні угруповання та таємні містичні братства, більш відомі в масовій культурі як тріади.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.