Спецпроект

Подарунок на день народження. Як виглядали доповідні КГБ 1970-их

Я уявляю, як її листи кілька десятиліть пролежали в пакунку з назвою "речові докази до справи №…". І з тих листів не повилітали засушені квіти й листочки — романтичні знаки уваги і пам’яті... Скани документів КГБ УРСР.

Нещодавно львівська майстриня художнього текстилю Стефанія Шабатура відзначила свої уродини. Які подарунки приніс їй цьогорічний день народження? — подумалося мені. Свого часу саме подарунок на уродини змінив її долю, закинувши до слідчого ізолятора КГБ (сумнозвісну "тюрму на Лонцького" у Львові) разом з іншими молодими людьми, котрі відгукнулися на так звану "відлигу" .

Ця молодь творчою роботою влилися до культурного руху, що його радянська система сприйняла як загрозу підриву суспільного ладу та державного устрою.

Для Стефанії Шабатури, яка закінчила художнє училище та інститут й була авторкою цікавих гобеленів, розповсюджувачкою самвидаву своїх друзів та учасницею клубу творчої молоді "Пролісок", підставою арешту (причина, звісно, була іншою) послугував подарунок.

За спогадами відомого учасника національного руху опору 1960—1980-х років Івана Геля, на свій день народження Стефанія Шабатура отримала від нього у подарунок самвидавчу книжку поезій Миколи Холодного "Крик з могили".

Власне, цю книжку разом із іншими знайшли у неї під час обшуку.

 

  Стефанія перед арештом

Арештували Шабатуру (а потрапила вона під нагляд КГБ іще від 1970 року, коли разом із групою львівських письменників і художників виступила на захист Валентина Мороза) 12 січня 1972 року.

Ткалю звинуватили в антирадянській агітації та пропаганді, інкримінуючи розповсюдження машинописних збірок Василя Стуса "Веселий цвинтар", згаданий уже "Крик з могили" Миколи Холодного та статтю Валентина Мороза "Серед снігів". Під час обшуку вилучили й приватне листування художниці.

Улітку 1972 року Стефанію Шабатуру засудили за статтю 62 частини 1 КК УРСР до 5 років ув’язнення у таборах суворого режиму та 3 років заслання, прирікши авторку славнозвісного гобелену "Касандра" на заборону малювати.

Цілком у дусі приписів царату бунтівному генію Шевченка!

 

Спецповідомлення КГБ УРСР першому секретарю ЦК КПУ В.Щербицькому про проведення обшуку і арешт Стефанії Шабатури (документ зі справи «Блок», архів ГДА СБУ)

Тоді ж на стіл першому секретарю Центрального комітету Комуністичної партії України тов. Щербицькому В.В. лягло кілька документів під загальною назвою "Специальное сообщение".

У першому зокрема йшлося:

"12 і 24 січня 1972 року № ... ... доповідалось про затримання та арешт Управлінням КДБ Львівської області за проведення антирадянської агітації і пропаганди ШАБАТУРИ Стефанії Михайлівни, 1938 року народження, українки, з вищою освітою, художниці, що до арешту мешкала в місті Львові.

Під час обшуку у неї в квартирі були вилучені матеріали так званого "самвидаву" антирадянського і наклепницького змісту: "Серед снігів" В.МОРОЗА, "Як і що відстоює Б.Стенчук" В.ЧОРНОВОЛА, "Чехословацькі письменники", "Сподіватися і діяти", книга "За народ", видана 1942 року у Львові (автори невідомі), збірка віршів В.СТУСА "Веселий цвинтар" та інші документи, а також портативний фотоапарат "Мінокс" з неекспонованими плівками.

У проведенні ворожої діяльності ШАБАТУРА викривається вилученою у неї антирадянською наклепницькою літературою, а також свідченнями обвинувачених в інших справах, свідків та висновками експертиз.

 Друга сторінка спецповідомлення про обшук і арешт, яка збереглася в архівах

Так, обвинувачений ОСАДЧИЙ засвідчив, що ШАБАТУРА поширювала збірку віршів В. СТУСА "Веселий цвинтар", який вона привезла з Києва до Львова, передала йому, а він, у свою чергу, вручив для ознайомлення ЧУБАЮ. Останній на допиті підтвердив це.

Свідки СТАРОВОЙТ і Вітрук показали, що в їх присутності ШАБАТУРА зводила наклепницькі вигадки на національну політику КПРС і Радянського Уряду.

Подібні вигадки ШАБАТУРА зводила і в листі до художнього керівника Палацу культури залізничників міста Тернополя Івасіва. Чернетку цього листа вилучено під час обшуку в ШАБАТУРИ та експертизою встановлено, що він виконаний нею".

У другому спеціальному повідомленні тов. Щербицькому містилася інформація про суд над Стефанією Шабатурою:

"12 і 13 липня в закритому судовому засіданні Львівського обласного суду розглянуто кримінальну справу стосовно ШАБАТУРИ Стефанії Михайлівни, залученої до кримінальної відповідальності за проведення ворожої антирадянської націоналістичної діяльності.

 Спецповідомлення КГБ УРСР першому секретарю ЦК КПУ В.Щербицькому про завершення судового процесу над Стефанією Шабатурою (документ зі справи «Блок», архів ГДА СБУ)

 Допитані в суді свідки в її справі ФРАНКО З., ІЗЮБЕНКО, СТАРОВОЙТ, ВІТРУК, ЧЕРНЯХІВСЬКА, а також ОСАДЧИЙ, що перебуває під вартою, і ГЕЛЬ переважно підтвердили свої свідчення про злочинну діяльність ШАБАТУРИ, надані ними у процесі попереднього слідства.

ШАБАТУРА визнана винною у вчиненні інкримінованого їй злочину та засуджена до 5 років позбавлення волі з утриманням у ВТК суворого режиму і 3 років заслання".

Такі повідомлення були типовими документами свого часу.

Їх розсилали не тільки Щербицькому, а й членам і навіть кандидатам у члени Політбюро ЦК КПУ. Десь вони, може, й досі собі пилюжаться, якщо збереглися серед інших компартійних паперів.

 Друга сторінка спецповідомлення про суд

Мені ж більше хочеться переконатися, що збереглися оригінали приватного листування Стефанії Шабатури.

Я уявляю собі, що вони кілька десятиліть пролежали неторканими у якомусь пакунку з назвою "речові докази до справи №…". І з тих листів, писаних акуратним почерком (чорнильним пером!), не повилітали засушені квіти, стеблинки трав та листочки — романтичні знаки уваги й пам’яті.

Я дуже хочу, щоб саме цей "гербарій" — повернений адресатці разом із вилученою колись у неї епістолярією — став найкращим подарунком п. Стефанії Шабатурі до уродин.

 

 Стефанія Шабатура. Сучасне фото

І нехай її день народження минув (принагідно — найщиріші вітання й побажання здоров’я та наснаги до роботи в Марійському товаристві милосердя!), а все ж…

Ті квіти, що досі ще десь залишаються ув’язненими, розчулюють до сліз. Хочеться, щоб художниця їх отримала і… подарувала до музею.

Саме того, що тепер розміщений там, де під час слідства тендітною молодою дівчиною перебувала Стефанія Шабатура.

Національний музей "Тюрма на Лонцького", спеціально для Історичної Правди

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.