Спецпроект

Компартія в полі і в труні. Політичні плакати 1950-2010 рр.

На плакаті 1985 року Компартія спочиває в чорному гробі. На іншому - спецпайок пожирає бюрократ в дитячому слинявчику (1980-ті). Навіть дивно, що дещо з цього дозволяли друкувати у радянські часи.

У липні 2011 року в столичній галереї "Мистець" відбулася виставка плакатів сім'ї художників Кудряшових. Це - їхня перша за 60 років виставка, на якій представлено близько 100 робіт.

Євген Кудряшов - художник-плакатист, 83 роки. Етнічний росіянин під час навчання у Львівській політехніці, в 1949-му, знайомиться з майбутньою дружиною Клавдією Доможировою, теж росіянкою.

Разом їх переводять спершу в Львівський інститут декоративно-прикладного мистецтва, а згодом у Київський художній інститут.

Випускників відразу бере на роботу популярне видавництво "Мистецтво". Клавдія береться за складні детальні роботи. Тут - і агітпроп, і "про мистецтво дітям".

Євген - навпаки, практично не малює на замовлення. Він приносить у видавництва вже готові роботи. Нерідко їх повертають назад.

"Більшовиченята йдуть у соціялізм". Плакати УРСР часів індустріалізації (ФОТО)

За одним столом з кіношниками Юрієм Некрасовим, Сергієм Параджановим, графіком Георгієм Якутовичем та ін. з'являються ідеї нових плакатів.

На одному з них (1985 р) Компартія спочиває в чорному гробі. На іншому - спецпайок пожирає бюрократ в дитячому слинявчику (1980-ті).
         
Усього за 60 років спільної роботи Євгена та Клавдії Кудряшових було створено більше 600 плакатів. Найновіші - у співавторстві з внуком, професійним художником, Антоном Кудряшовим.

 Євген Кудряшов. "Слався, величне море пшеничне". 1965 р.

Наступний плакат автор коментує так: "я завжди любив тварин і ненавидів бюрократів":

 Євген Кудряшов. "Я вовком би вигриз бюрократизм". 1982 р.

Наступний плакат так і не вийшов друком, щасливо пролежавши 26 років спершу в майстерні, а потім  у будинку художника:

Євген Кудряшов. "Есть такая партия. В.Ульянов (Ленин)". 1985 р.

Спецвідпочинок, спецлікарня, спецкладовище - все це складові спецпайка для привілегійованих. Автор досі не може повірити в те, що плакат на цю тему надрукували і розтиражували того ж року:

Євген Кудряшов. "Спецпайок". 1970 р.

А от іще один плакат на тему спецпайків видавництво не дозволило друкувати:

 Євген Кудряшов. "Все лучшее - детям". (1980-ті).

Плакати часів російсько-японської війни (ФОТО)

У наступній роботі автор цитує рядок хрестоматійного твору Володимира Маяковського. Це сатира на бюрократичну систему - хоча рідний дядько Євгена Кудряшова був близьким приятелем Маяковського:

Євген Кудряшов. "Читайте і заздріть". 1983 р.

Наступний плакат з цитатою з неофіційного гімну сталінських часів "Широка страна моя родная...", тим не менше, друкувався в журналах і періодиці. Напевно, був сприйнятий як екологічний:

Євген Кудряшов. "Человек проходит, как хозяин..." (1980-ті).

Художник згадує, що завжди боровся з алкоголем, і не лише засобами плакату, -   а знищуючи його в безпосередньому сенсі, випиваючи величезну кількість спиртних напоїв:

Євген Кудряшов."Алкоголь". 1960-ті. 

 Етикетки до алкогольних напоїв УРСР (ФОТО)

Наступний плакат усі видавництва відмовилися друкувати. Про Чорнобиль іще не говорять:

Кудряшов Євген. "Схаменіться люди!..." 1987 р.
 
 
Наступний плакат було розтиражовано в 500 тисяч примірників. Особливо популярними стали настінні килими з цим зображенням:
 
Клавдія Кудряшова. "Слався, земле урожайна!"

Антивоєнна робота з красивим зображенням материнства одразу ж стала популярною. Плакат продавали "з-під прилавка", а в навантаження давали агітпроп-літературу.

 Клавдія Кудряшова. "Не для війни ростимо ми синів". 1979 р.

Американський агітпроп часів Другої світової (ФОТО)

Клавдію Андріївну справедливо можна назвати "стилістом" всіх радянських республік. З-під її руки вийшли знамениті віночки-колосочки-сарафанчики:

 Клавдія Кудряшова. Серія "Союз нерушимый". 1980 р.

Плакати і листівки УПА (ФОТО)

І трохи сучасності. Улюбленим жанром діда і внука залишається соціально-політичний плакат:

 Євген та Антон Кудряшови. "Кандидат". 2009 р.
 Євген та Антон Кудряшови. "Сорочка одна, а штанів ще менш". 2010 р.
 Євген та Антон Кудряшови. "Флюгер". 2009
 Євген та Антон Кудряшови. "Транш". 2009 р.

27 липня, в середу, о 14:00, в столичній галереї "Мистець" (вул. Велика Васильківська, 12) відбудеться творча зустріч з художниками Кудряшовими.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Злука: від Фастівської угоди до Варшавського договору

Не важливо, що до Соборності дві частини України йшли через тривалі переговори, суперечки та образи. Не важливо, що практичний наслідок Злуки - це незначна військова та економічна взаємодопомога. Не важливо, що практичне втілення Соборності зупинилось ледь розпочавшись.
Цінність Акту Злуки - у його символічності: українці таки єдині попри усілякі розбіжності у політичних поглядах.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.