"Не словами": художник нагадав про мужність українців. ПЛАКАТИ

Дизайнер Андрій Приймаченко випустив нові постери для проекту ‪#‎українськавесна‬. Вони присвячені людям дії - воїнам, повстанцям, рятувальникам. Бо коли біда вривається у двері, не захистять печатки на папері.

Плакати оприлюднено на Facebook харківської спільноти IT Sector з анонсом "Не словами: складові перемоги".

Кожен постер нагадує про певну подію з історії України - від битви під Крутами до Донецького аеропорту - коли українці повставали проти несправедливості, коли до кінця захищали свій дім, коли ризикували власним життям заради порятунку інших.

Сам художник назвав серію просто "Не словами". Справді, про перемогу йдеться навіть не в половині плакатів.

 
Останній бій Холодного Яру відбувся у Лук'янівській тюрмі
 Програна битва військ Карпатської України проти угорського вторгнення під Хустом
 Гурби - урочище у Здолбунівському районі Рівненщини, місце найбільшого бою УПА з військами НКВД. Половині повстанців вдалося вирватися з оточення
Повстання в ГУЛАГу. Поразка, яка стала перемогою
Війна з мирним атомом

Підозрюваних у зґвалтуванні і вбивстві міліціонерів вигнали з МВС, "Врадіївську ходу" на Майдані розігнав "Беркут" у липні 2013-го

Не витримав бетон

Проект #українськавесна - це проект моральної підтримки українським воїнам та людям, які їм допомагають.

"Людину з автоматом може переконати тільки людина зі ще більшим автоматом, - вважає дизайнер. - Тому підтримуймо наше військо!"

Інші матеріали за темами ПЛАКАТИ та АРМІЯ

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.