"Не словами": художник нагадав про мужність українців. ПЛАКАТИ

Дизайнер Андрій Приймаченко випустив нові постери для проекту ‪#‎українськавесна‬. Вони присвячені людям дії - воїнам, повстанцям, рятувальникам. Бо коли біда вривається у двері, не захистять печатки на папері.

Плакати оприлюднено на Facebook харківської спільноти IT Sector з анонсом "Не словами: складові перемоги".

Кожен постер нагадує про певну подію з історії України - від битви під Крутами до Донецького аеропорту - коли українці повставали проти несправедливості, коли до кінця захищали свій дім, коли ризикували власним життям заради порятунку інших.

Сам художник назвав серію просто "Не словами". Справді, про перемогу йдеться навіть не в половині плакатів.

 
Останній бій Холодного Яру відбувся у Лук'янівській тюрмі
 Програна битва військ Карпатської України проти угорського вторгнення під Хустом
 Гурби - урочище у Здолбунівському районі Рівненщини, місце найбільшого бою УПА з військами НКВД. Половині повстанців вдалося вирватися з оточення
Повстання в ГУЛАГу. Поразка, яка стала перемогою
Війна з мирним атомом

Підозрюваних у зґвалтуванні і вбивстві міліціонерів вигнали з МВС, "Врадіївську ходу" на Майдані розігнав "Беркут" у липні 2013-го

Не витримав бетон

Проект #українськавесна - це проект моральної підтримки українським воїнам та людям, які їм допомагають.

"Людину з автоматом може переконати тільки людина зі ще більшим автоматом, - вважає дизайнер. - Тому підтримуймо наше військо!"

Інші матеріали за темами ПЛАКАТИ та АРМІЯ

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.