22 червня - річниця початку німецько-радянської війни. АУДІО Левітана

22 червня 1941 року нацистська Німеччина напала на Радянський Союз. Так Друга Світова війна вдерлася на територію Української РСР, двічі прокотившись через її землі. До того вона вже пройшлася Заходом України...

В радянській історіографії цей конфлікт називався Великою вітчизняною війною.

На пам'ятниках і поштових листівках писали цифри "1941-1945" і "9 травня", і ці цифри досі залишилися в головах багатьох людей, народжених в СРСР - власне, як основа міфології радянського народу це й було задумано і досі використовується політиками.

Насправді ж Друга світова війна, частиною якої є Велика вітчизняна, почалася 1 вересня 1939-го і завершилася 2 вересня 1945 року. Так, принаймні, вважає більшість світових істориків.

Юридично ж датою кінця війни є дата видання указу Президії ВР СРСР від 25 січня 1955 року "Про припинення стану війни між Радянським Союзом і Німеччиною".

Радянський Союз, який уклав пакт із нацистами про розподіл Польщі, безпосередньо причетний до початку Другої Світової.

Внаслідок конфлікту СРСР приєднав країни Балтії, частини тодішніх Фінляндії, Польщі і Румунії. Останні дві разом із Закарпаттям (яке пережило напад гітлерівських союзників іще в березні 1939-го) стали належати до України, що визнано нинішньою світовою спільнотою.

1939: парад перемоги у Бресті. Нацисти й комуністи разом. ВІДЕО

Частина українських істориків намагається впровадити на позначення конфлікту 1941-45 рр. прийнятий у світі термін "німецько-радянська війна", що загалом більше відповідає історичній правді.

В результаті нападу німців Сталін був змушений змінити своє ставлення до українців, витворивши специфічний український радянський патріотизм, який проіснував як напівофіційна ідеологія аж до часів брежнєвського застою.

За підрахунками Інституту історії України НАН України, в лавах Червоної армії під час конфлікту загинуло 3,5-4 млн українців, у партизанських формуваннях — від 40 до 60 тис., у загонах ОУН та УПА — понад 100 тис. Прямі людські втрати України, за оцінками інституту, складають 8-10 млн, демографічні — 10-13 млн осіб.

На думку заввідділу історії періоду Другої світової війни Інституту історії України НАНУ Олександра Лисенка, загальні демографічні втрати населення тодішньої Української РСР оцінюються у 13-13,5 млн осіб.

Населення УРСР в 1940 p. становило 41,3 млн осіб. На 1 січня 1945 р. в Україні зареєстровано 27,4 млн. Різниця становить майже 14 млн українців. За прийнятими в Росії офіційними даними, загальні демографічні втрати всього СРСР у Другій світовій склали 26,6 млн.

Московське радіо оголошує про початок війни, вперше вживаючи термін "Велика вітчизняна війна радянського народу"

Згідно з указом президента Кучми від листопада 2000-го, 22 червня щороку відзначається як День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни.

Читайте також:

Харків часів окупації. ФОТО

У Червоній армії воювали 6 млн українців

Знищення в'язнів у тюрмах НКВД в червні 1941-го. Трилогія

Забуті жертви війни. Радянські військовополонені 1941 року. ФОТО

Тимоті Снайдер: "В Україні було два голодомори - радянський і нацистський"

Голокост від куль. Масові розстріли євреїв в Україні 1941-44 рр. ФОТО

Найбільша каральна операція німців у Європі. 7 тисяч українців убито

Неписана історія війни. Проект родинних спогадів від ІП

Київ осені 1941-го в кольорі. ФОТО

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.