Україна заплатила за Перемогу 13 млн людських життів - історики

Загальні демографічні втрати України під час Другої світової війни становлять 13-13,5 млн осіб. Історикам невідомі імена більше 3 млн загиблих.

Про це на публічній дискусії "Ціна Перемоги: вклад українців у розгром нацизму" повідомив доктор історичних наук, заввідділу історії періоду Другої світової війни Інституту історії України НАНУ Олександр Лисенко.

За словами науковця, на сьогоднішній день історична наука не може оперувати абсолютно точними даними.

Практично вся джерельна база, яка дає можливість порахувати втрати України у Другій світовій війні, перебуває у російських архівосховищах. Ще донедавна історики могли працювати в таких архівах, проте документи, що стосуються втрат, ще досі втаємничені.

Лисенко зазначив, що для обчислення втрат можна використати дані про кількість українців у лавах Червоної армії - 6-7 млн із загальної кількості 34,5 млн.

"Можемо, екстраполюючи цю цифру, стверджувати, що на фронтах загинула теж п’ята частина від тих утрат, які обчислюються науковцями різних країн, - пояснив історик. - Ці цифри дуже різні – від офіційної цифри групи російських істориків Кривошеєва 8,9 млн до фантастичної цифри 24-26 млн, які дають інші дослідники. Як кажуть, істина десь посередині".

Окрім військових втрат, були великі втрати цивільного населення, наголосив науковець. Загальні демографічні втрати населення тодішньої Української РСР оцінюються у 13-13,5 млн осіб.

Лисенко підкреслив, що необхідно відновити проект Книги пам’яті України, 250 томів якої уже видано.

Директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В’ятрович додав, що настав час олюднення Дня Перемоги.

"Ми не маємо проводити військові паради, ми маємо говорити про солдатів, - наголосив він. - Цей день має стати даниною пам'яті про загиблих".

Як відомо, у грудні 2010 року тодішній прем'єр-міністр РФ Владімір Путін заявив, що найбільших утрат у війні з нацизмом зазнала Росія - "більше 70%" від усіх радянських жертв.

За прийнятими в Росії офіційними даними, загальні демографічні втрати всього СРСР у Другій світовій склали 26,6 млн.

Дивіться також: "Від Дніпра до Ельби. Чотири Українські фронти"

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.