Як радіація з Чорнобиля поширювалася Європою. ІНФОГРАФІКА + ДАЙДЖЕСТ

Україні того дня пощастило з напрямком вітру. Все могло бути значно гірше... 30 років тому за 100 км на північ від Києва сталася безпрецедентна в історії людства екологічна катастрофа. +ДАЙДЖЕСТ матеріалів "ІП" про аварію на ЧАЕС.

О 1:23 ночі 26 квітня 1986 року в ході екпериментальних тестів на Чорнобильській АЕС відбувся неконтрольнований розгін 4-го реактора, що призвело до двох вибухів.

Вибухи зруйнували реактор і викинули в атмосферу Землі хмару радіоактивного пилу. Вітер поніс ізотопи цезію-137, стронцію-90, урану та інших елементів на північний захід.

Це врятувало Київ, Житомир і Чернігів від страшнішого.

Радіоактивну хмару носило над Європою протягом двох тижнів. Поступово утрачаючи свою невидиму загрозу, вона накрила значну територію континенту. Важкі ізотопи осідали на земну поверхню протягом перших кількох днів. Крім України, особливо сильно постраждала Білорусь.

Французький Інститут радіаційного захисту і ядерної безпеки оприлюднив анімовану інфографіку, яка показує рух радіоактивних часточок на висоті до 10 метрів в період з 26 квітня до 9 травня 1986 року.

За словами науковців, для моделювання вони використали дані про кількість викинутого з реактора цезію-137 і тогочасні погодні умови, включно з рухом великих мас повітря.

Джерело: Лє Монд

ТАКОЖ:

Спогади очевидців катастрофи. Як це було. ВІДЕО

Компартія ігнорувала попередження про можливу аварію

Віртуальна 3D-модель покинутого міста Прип'ять. ВІЗУАЛІЗАЦІЯ

"Провести парад на Хрещатику 1 травня 1986-го наказала Москва"

Перше офіційне повідомлення Кремля про ЧАЕС. 14 секунд ВІДЕО

Як КГБ й атомні монополії Заходу ховали наслідки Чорнобиля

Реакція влади на звіт про радіацію: "Что это означает?"

Відрядження в чорнобильський час. СПОГАДИ

Інше за темою ЕНЕРГЕТИКА

Інше про ЧОРНОБИЛЬ

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.