Як радіація з Чорнобиля поширювалася Європою. ІНФОГРАФІКА + ДАЙДЖЕСТ

Україні того дня пощастило з напрямком вітру. Все могло бути значно гірше... 30 років тому за 100 км на північ від Києва сталася безпрецедентна в історії людства екологічна катастрофа. +ДАЙДЖЕСТ матеріалів "ІП" про аварію на ЧАЕС.

О 1:23 ночі 26 квітня 1986 року в ході екпериментальних тестів на Чорнобильській АЕС відбувся неконтрольнований розгін 4-го реактора, що призвело до двох вибухів.

Вибухи зруйнували реактор і викинули в атмосферу Землі хмару радіоактивного пилу. Вітер поніс ізотопи цезію-137, стронцію-90, урану та інших елементів на північний захід.

Це врятувало Київ, Житомир і Чернігів від страшнішого.

Радіоактивну хмару носило над Європою протягом двох тижнів. Поступово утрачаючи свою невидиму загрозу, вона накрила значну територію континенту. Важкі ізотопи осідали на земну поверхню протягом перших кількох днів. Крім України, особливо сильно постраждала Білорусь.

Французький Інститут радіаційного захисту і ядерної безпеки оприлюднив анімовану інфографіку, яка показує рух радіоактивних часточок на висоті до 10 метрів в період з 26 квітня до 9 травня 1986 року.

За словами науковців, для моделювання вони використали дані про кількість викинутого з реактора цезію-137 і тогочасні погодні умови, включно з рухом великих мас повітря.

Джерело: Лє Монд

ТАКОЖ:

Спогади очевидців катастрофи. Як це було. ВІДЕО

Компартія ігнорувала попередження про можливу аварію

Віртуальна 3D-модель покинутого міста Прип'ять. ВІЗУАЛІЗАЦІЯ

"Провести парад на Хрещатику 1 травня 1986-го наказала Москва"

Перше офіційне повідомлення Кремля про ЧАЕС. 14 секунд ВІДЕО

Як КГБ й атомні монополії Заходу ховали наслідки Чорнобиля

Реакція влади на звіт про радіацію: "Что это означает?"

Відрядження в чорнобильський час. СПОГАДИ

Інше за темою ЕНЕРГЕТИКА

Інше про ЧОРНОБИЛЬ

Метро “Дорогожичі” чи “Бабин Яр”: інтелектуали про ідею перейменування станції

У зв’язку з активним громадським обговоренням ініціативи щодо перейменування станції “Дорогожичі” Київського метрополітену на “Бабин Яр” співробітники Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства звернулися до авторитетних українських митців, істориків, журналістів та громадських діячів із проханням висловити своє ставлення до цієї ідеї.

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб