Україна розпочинається з тебе. ТОП-10 цитат В’ячеслава Чорновола

24 грудня 1937 року у с. Єрки на Черкащині народився потужний державний, громадський, політичний діяч, талановитий журналіст, народний депутат України першого−третього скликань, один із лідерів українського правозахисного руху, багаторічний лідер Народного Руху України, Герой України В’ячеслав Чорновіл.

Сьогодні йому виповнилося б 80 років. Історична правда спільно з Українським інститутом національної пам’яті підготували топ-10 цитат В’ячеслава Максимовича.

1. "Україна розпочинається з тебе".

2. На запитання: "Звідки Ви родом?", Чорновіл відповідав: "Я людина всієї України". Завжди вважав Україну однією цілісною державою.

 Чорновіл - студент Університету ім. Шевченка

3. "Немає в нас бандерівців та москалів, східних і західних. Всі ми – народ України".

4. Програвши президентські вибори 1991-го, сказав: "Програв не я. Програла Україна".

5. "Допустити дві державні мови, або одну державну, а одну – офіційну – значить, зруйнувати державу. Я завжди наводжу в приклад євреїв, які відродили вже мертву мову і об’єдналися навколо неї".

 Колишні політв'язні, депутати Верховної Ради. 16 липня 1990 р. - день прийняття Декларації про державний суверенітет України - зліва направо: Горохівський, О.Шевченко, Лук'яненко, Хмара, М.Горинь, Ребрик, Калинець, Чорновіл, Б.Горинь, Алтунян, Косів

6. "Дай Боже нам любити Україну понад усе сьогодні – маючи, щоб не довелося гірко любити її, втративши. Настав час великого вибору: або єдність і перемога та шлях до світла, або поразка, ганьба і знову довга дорога до волі".

Маргарет Тетчер і В’ячеслав Чорновіл. Фото: uahistory.com.

7. "Перебираючи в пам’яті тюремні роки, пригадую, як було важко у перші дні після першого арешту. Мене кинули в камеру до смертників. Хотіли відразу зламати. Але мене не можна було зламати, адже я вже тоді написав свої книги "Правосуддя чи рецидив терору" і "Лихо з розуму" – про те, як хтось ламавсь, а хтось вистояв".

 Фото з кримінальної справи, в якій навіть перекрутили прізвище

8. "Пригадую демонстрацію 17 вересня 1989 року у Львові, коли, мабуть, близько 200 тисяч людей ішло від Порохової вежі до собору св. Юра, не зламавши ні однієї билинки. Ми всі тоді були просякнуті єдиною ідеєю. Зараз ті крила опустилися. Лідерів заїдають амбіції. Чи немає амбіційних людей в Америці, Франції, Німеччині, Великій Британії? Але там є чітко вироблена політична структура: людина знаходить своє місце, знаючи, що не всі можуть бути першими. У нас по-іншому. Але вірю – це мине. Україна прийде до єдності національно-демократичних сил".

 23 лютого 1999 року В. Чорновіл у Чернігові на обласній конференції Народного руху України. На фото: (зліва направо) Олексій Пій, член Руху (прізвище не з’ясоване), Віктор Лабазов, Челенко, В’ячеслав Чорновіл, Володимир Максимонько, Володимир Опришко.

Знімок зроблено на Красній площі біля будинку обласного товариства "Знання" (тепер Апеляційний суд Чернігівської області).

9. "Над Україною нависає зловісна двоголова тінь російського імперіалізму, який тільки й чекає остаточного колапсу нашого суспільства, щоб запустити хижі пазурі в живе тіло нашого народу" (1997).

Виступ В. Чорновола на I з’їзді Народного Руху України.

10. "Якби мене запитали, чи жалкую я за тим, як склалося моє життя, про відсиджені 15 років, я б відповів: анітрохи. І якби довелося починати все спочатку та вибирати, я б обрав життя, яке прожив".

-------

Читайте також:

В’ячеслав Чорновіл. "Неугомонный" у боротьбі за Україну

Колекція документів про боротьбу Української Гельсінкської групи 

"В’ячеслав Чорновіл. Нарис портрета політика"

Без В'ячеслава Чорновола. Життя і безсмертя у ФОТО

КГБ проти дисидентів. Сорок років погрому шістдесятників

"На гребені боротьби. Діяльність В'ячеслава Чорновола у другій половині 1980-х рр."

Арештована коляда, або Погром 12 січня 1972-го

Тарас Чорновіл: "Планка моїм батьком була поставлена настільки високо, що це зашкодило"

Десятеро сміливих. Всі члени-засновники Української Гельсінської групи

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.

Останні форпости “русского міра” на Одещині

Останнім часом Україна завдяки наполегливій праці істориків, публіцистів, журналістів і блогерів розбірливіше дивиться на власну минувшину. Тепер без особливих зусиль середньостатистичний школяр “на пальцях” може пояснити, що Чорне море не копали древні “укри”, українську мову не вигадували в “австро-угорському генштабі”, Ленін не те, щоби не “зробив Україну”, а й узагалі тут ніколи не бував. І, найголовніше, як виявилося, не сучасні українські можновладці “переписують історію”. Її переписали радянські історики-фантасти, а нині їхню справу продовжують російські неоімперські пропагандисти.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну