Спецпроект

"На гребені боротьби. Діяльність В'ячеслава Чорновола у другій половині 1980-х рр."

Книга становить цінність як для наукової спільноти, так і для суспільства в цілому, оскільки в ній розкрито суттєві, ще не піддані науковому аналізу, моменти нашого недавнього минулого, рельєфно подано діяльність відомого політика та журналіста.

Нещодавно трапилася цілком неординарна подія - було опубліковано перше змістовне дослідження про діяльності видатного політичного і державного діяча, лідера Народного руху України, людину, яку по праву зараховують до числа Великих Українців - В'ячеслава Чорновола.

Книжка називається „На гребені боротьби. Діяльність В'ячеслава Чорновола у другій половині 1980-х рр.". Її автором є молодий київський історик Василь Деревінський. Знаковість виходу книги полягає в тому, що до цього не було жодної ґрунтовної наукової чи публіцистичної публікації про здійснювану В. Чорноволом діяльність в ході українського національного відродження другої половини 1980-х років. Більше того, вся його багатогранна робота висвітлена на сьогодні лише фрагментарно в поодиноких книгах і статтях. Хоча, існує значний фактичний матеріал про нього, який ще не став об'єктом зацікавлення дослідників нашої минувшини, про що свідчить видання перших шести томів десятитомника праць В. Чорновола.

Книга розпочинається викладом матеріалу про відновлення активної громадсько-політичної діяльності, після повернення з ув'язнення та заслання. Тут проаналізовано відкритого листа В'ячеслава Чорновола до генерального секретаря ЦК КПРС Михайла Горбачова. Важливість документу полягає в тому, що він, подібно як і праці В. Чорновола про радянські політичні репресії 1960-х рр., теж спричинив великий резонанс в СРСР і поза його межами. Фактично став заявою українських політв'язнів про відновлення активної діяльності в Україні легальнодіючої політичної опозиції, а також чи не найвсесторонішим і найглибшим відзивом українського патріота про горбачовську "перебудову".

Розглянуто в книжці діяльність В. Чорновола зі створення позацензурного журналу другої половини 1980-х рр. - "Українського вісника" , розкрито його програмові завдання та зміст. Подано як відбувалося формування редакційної колегії журналу, в яких умовах здійснювалась підготовка і випуск "Вісника" та який він зробив вплив на становлення незалежних українських ЗМІ й активізацію громадськості.

Значну увагу в книзі присвячено висвітленню діяльності Чорновола зі створення та становлення Української гельсінської спілки, як організації, що відіграла значну роль у поступі українського народу до державної незалежності. Досліджено причини та особливості утворення УГС, проаналізовано її програмний документ, розглянуто діяльність. Відображено внесок В. Чорновола у заснування і розгортання роботи прес-служби Спілки, яка зробила значний внесок у ефективність роботи УГС.

З широкого кола питань, якими займався В. Чорновіл у другій половині 1980-х рр., привертає увагу і потребує належного опрацювання його роль у створенні Народного руху України. Тож, в книжці розкрито ставлення Чорновола до потреби утворення Руху, досліджено його вплив на становлення цієї потужної української організації. Своє місце в праці знайшло висвітлення участі політика у виборчих кампаніях народних депутатів  у 1989 р. та до Верховної Ради СРСР УРСР у 1990 р.

В праці звернута увага й на те, якими методами і засобами радянська влада намагалася знешкодити й зломити нестримного лідера, відображено результати такої її діяльності та ставлення до цих дій громадськості.

Слід додатково наголосити, що запропонована читачам книга становить значну цінність як для наукової спільноти, так і для суспільства в цілому, оскільки в ній змістовно розкрито суттєві, ще не піддані глибокому науковому аналізу, моменти нашого недавнього минулого, рельєфно подано діяльність В'ячеслава Чорновола. Тому не викликає сумнівів, що книга стане в пригоді як науковцям, так і широкому колу читачів, посприяє поглибленню осмислення цієї непересічної постаті.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.