Євген Коновалець та контакти УВО і ОУН із Литвою
Сьогодні між Литвою та Україною існують міцні та добрі дипломатичні стосунки. Схожість історичного шляху, який пройшли дві наші держави у ХХ столітті є очевидною. Як і Україна, Литва виборювала свою незалежність після Першої світової війни, як і в Україні у Литві був свій антикомуністичний рух опору після Другої світової. Цікавим епізодом є співпраця українських націоналістичних організацій із Литвою у міжвоєнний період.
Від редакції: 23 травня 2018 року виповнється 80 років від трагічної загибелі полковника Армії УНР, Начального команданта Української військової організації та Голови Проводу українських націоналістів Євгена Коновальця.
На пошану цього видатного діча українського національно-визвольного руху ми започатковуємо серію публікацій про основні етапи його життя й боротьби.
 |
|
Євген Коновалець із невідомими. Фото 1920-х років. |
Першим закордонним партнером Укарїнської військової організації була Литовська держава, що постала завдяки революції та визвольній боротьбі 1918 року.
Ініціатором співпраці литовської влади з УВО був Юозас Пуріцкіс, котрий у 1920—1921 роках був міністром закордонних справ Литви. Офіційно Литва та Польща до 1926-го перебували у стані війни, а після перемир’я лише 1938-го встановили дипломатичні зв’язки.
Литовські політики вважали, що співпраця з УВО пришвидшить повернення Вільнюса до складу їхньої країни. У публічних заявах вони неодноразово наголошували на державній незалежності Західної України.
1925 року Євген Коновалець разом із Осипом Думіним уперше відвідав Литву, де встановив живий контакт із представниками Спілки стрільців Литви. Від цього часу у місті Каунас діяло постійне представництво УВО, яке очолював Іван Рев’юк, псевдо "Бартович".
 |
|
Осип Думін
|
Довідково. Осип Думін (1893—1945) — вояк легіону УСС (1914—1915), офіцер армії УНР (1918—1919): командир сотні, полку та куреня формації Січових стрільців. Член УВО, очолював відділ розвідки.
Тоді ж було домовлено про постачання УВО інформації військового характеру для литовського воєнного командування. Завдяки допомозі групи УВО у Ґданську того ж таки 1925 року литовцям вдалося успішно переправити два підводні човни, куплені в Німеччині.
Маючи інформацію про розташування польських морських сил, литовські моряки успішно доправили субмарини до литовського порту.
Наступного 1926 року литовське командування отримало від УВО інформацію про дислокацію польських військ на польсько-литовському кордоні, завдяки чому викрило планований поляками військовий наступ.
Одночасно Євген Коновалець попередив британський та німецький уряди про плани поляків, і таким чином військовий конфлікт було нейтралізовано. УВО натомість отримувало дипломатичну підтримку литовської влади — контакти, документи, фінансову допомогу.
Ще із 1936 року, коли родина Провідника переїхала до Риму вони тісно спілкувалися із родиною посла Литви в Італії Вальдемараса Черняцкіса.
Син дипломата Альґірдас разом із Юрієм Коновальцем навчалися у французькій школі, потоваришували й сиділи за однією партою та спільно робили уроки. Окрім того, литовська дипломатична сторона неофіційно надавали захист дружині та синові Євгена.
 |
|
Юрій Коновалець |
Довідково. Юрій Коновалець (1924—1958) — син Євгена Коновальця та Ольги Федак. Народився 1 січня 1924-го в Берліні. З 1930-го, після переїзду родини Коновальців до Женеви, навчався у французькій народній школі.
Після її завершення переїхав з родиною до Рима, де вступив до французького ліцею ім. Шатобріана, в якому навчалися діти іноземних дипломатів.
Тут Юрій виявив здібності до математичних наук. Після закінчення ліцею вступив до політехнічного університету, брав участь у студентському громадському житті — призначений керівником Студентської громади у Римі.
Після Другої світової війни керував римською філією голландської авіакомпанії КЛМ. Помер 19 грудня 1958 року в Римі від раку.
Також Євген Коновалець мав два литовських паспорти: один на ім’я Йозефа Новака, з яким завжди подорожував, другий — на власне ім’я, виданий йому 1935 року.
Документ не містив жодної інформації про сім’ю, оскільки це могло б створити небезпечну ситуацію для його дружини та сина. Литовська влада забезпечувала членів УВО паспортами своєї держави до 1936-го — цього року під тиском Польщі відмовилася видавати паспорти членам ОУН, за винятком Євгена Коновальця.
 |
|
Литовський паспорт Євгена Коновальця 1938 року
|
Після загибелі полковника литовське посольство в Італії забезпечило прибуття родини до Роттердама, а литовське консульство у Нідерландах покрило видатки на поховання.
Генеральний консул Литви П. Пенн був присутній на похороні. Загибель Коновальця пришвидшила оформлення розколу в ОУН між Проводом та крайовиками, котрий відбувся 1940 року, та стимулювала створення нової структурної одиниці ОУН (р) — Служби безпеки.
Постать Євгена Коновальця є важливою ланкою неперервності історії українського визвольного руху. Він та його соратники одні з перших стали на шлях реалізації ідеї української державності та зрушили українське суспільство до шляху визвольної боротьби. Своєю діяльністю вони запалили наступне покоління діячів ОУН та УПА.
Пам’ять про Євгена Коновальця була об’єднавчим чинником для розрізнених націоналістичних рухів. Вшанування пам’ятних дат відбувалися у всьому світі, в усіх осередках осілості українців.
У Роттердамі трагічну дату спільно відзначали представники обох гілок ОУН — бандерівської та мельниківської. Образ Євгена Коновальця став символом героїзму, ідеологічної стійкості та незламності для багатьох наступних поколінь українських борців за незалежність.
Читайте також:
Євген Коновалець у революційну добу 1917—1921
Січові стрільці під час Січневого повстання
Останнє засідання Української Центральної Ради
Листування Олега Ольжича та Євгена Коновальця
Євген Коновалець і більшовики. Історія (не)співпраці
Смерть Націоналіста. На пошану полковника Євгена Коновальця
Мандрівка до Полковника. Де похований Коновалець. ФОТО
