Берестейський мирний договір 9 лютого 1918 року: тексти та термінологія

10 лютого 1918 року українські та німецькі газети вийшли із повідомленнями: МИР! Польські газети того ж дня вийшли з траурними передовицями. А напередодні, 9 лютого (27 січня) 1918 року у Бересті між Українською Народною Республікою з одного боку та Австро-Угорщиною, Німеччиною, Болгарією та Туреччиною – з іншого було підписано мирний договір.

Підписання Берестейського мирного договору. Стоп-кадр з кінохроніки

Берестейський мирний договір практично відразу ж після підписання став предметом історичних студій та історичної політики.


Тексти договорів

В українській історіографії досить часто ігнорується, що Договір насправді є комплексом документів, а саме складається з 10 угод:

1. "Мировий договір між Нїмеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною з одної сторони і Українською Народньою Республїкою з другої сторони";

 
Мирний договір між Українською Народною Республікою з одного боку та Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною з іншого. 9 лютого 1918 р. 
ЦДАВО України, ф. 2592, оп. 1, спр. 70, арк. 1

2. "Нїмецько-Український Додатковий Договір до мирового договору між Нїмеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарїєю і Туреччиною з одної сторони і Українською Народньою Республїкою з другої сторони";

3. "Пояснення до постанов Українсько-Німецького додаткового договору. 9 лютого 1918 р.";

 
Остання сторінка документу з підписами та печатками під назвою "Пояснення до постанов Українсько-Німецького додаткового договору". 9 лютого 1918 р. 
ЦДАВО України. ф. 2592, оп. 1, спр. 72, арк. 8

4. Австро-Угорсько-Український додатковий договір до мирного договору між Українською Народною Республікою з одного боку та Болгарією, Німеччиною, Австро-Угорщиною і Туреччиною з іншого. 12 лютого 1918 р.;

5. Пояснення до постанов Австро-Угорсько-Українського додаткового договору до мирного договору між Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною з одного боку та Українською Народною Республікою з іншого. 12 лютого 1918 р.;

6. Українсько-Турецький додатковий договір до мирного договору, підписаного 9 лютого 1918 р. у Брест-Литовську між Українською Народною Республікою з одного боку та Туреччиною, Німеччиною, Австро-Угорщиною і Болгарією з іншого. 12 лютого 1918 р.;

 
Остання сторінка з підписами та печатками Українсько-Турецького додаткового договору 12 лютого 1918 р. 
ЦДАВО України, ф. 2592, оп. 1, спр. 75, арк. 10

7. Пояснення до постанов Українсько-Турецького додаткового договору до мирного договору, підписаного 9 лютого 1918 р. у Брест-Литовську між Українською Народною Республікою з одного боку та Туреччиною, Німеччиною, Австро-Угорщиною і Болгарією з іншого. 12 лютого 1918 р.;

8. Болгарсько-Український додатковий договір до мирного договору між Українською Народною Республікою з одного боку та Болгарією, Німеччиною, Австро-Угорщиною і Туреччиною з іншого. 12 лютого 1918 р.;

 
Болгарсько-Український додатковий договір до мирного договору між Українською Народною Республікою з одного боку та Болгарією, Німеччиною, Австро-Угорщиною і Туреччиною з іншого. 12 лютого 1918 р. 
ЦДАВО України, ф. 2592, оп. 1, спр. 74, арк. 4

9. Пояснення до постанов Болгарсько-Українського додаткового договору до мирного договору, підписаного 9 лютого 1918 р. у Брест-Литовську між Українською Народною Республікою з одного боку та Туреччиною, Німеччиною, Австро-Угорщиною і Болгарією з іншого. 12 лютого 1918 р.;

10. Таємний австро-угорсько-український протокол (спалений влітку 1918 р.).


Ці документи зберігаються у Центральному державному архіві вищих органів влади та управління, оцифровані і викладені на сайті.

Дещо пізніше підписано окремі торгові та військові угоди.

П'ять оригінальних ідентичних примірників Берестейського мирного договору, які підписувалися членами делегацій, було підготовлено національними мовами – українською, німецькою, угорською, болгарською та турецькою. Інші вісім документів (за винятком таємного протоколу) виконувались у двох примірниках відповідними мовами. Таємний австро-угорсько-український протокол, швидше за все був виконаний французькою мовою.



Публікація текстів

Україномовні тексти договорів були опубліковані в українських газетах – офіційному "Віснику Ради Народних Міністрів", політичній "Новій раді" та інших ("Кооперативна Зоря", "Комашня"). Також було зроблено декілька неофіційних брошур. Зʼявився і плакатний варіант.

 
Публікація мирного договору у Вістнику Ради народних міністрів УНР

Подекуди журналісти, політики та громадські діячі вдавались до неофіційного перекладу та поширення договору російською мовою. Так, російський переклад надруковано у газеті "Последние новости".

 
Публікація російськомовного перекладу торгівельної угоди у газеті "Последние новости"

1919 року О. Андерсон видав книгу "Внешняя торговля Украины в 1918 году". Майже половину її тексту складають основні міжнародні угоди УНР та Української Держави: мирний договір з державами Четверного союзу, додаткові угоди з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією та Туреччиною, економічна угода з Центральними державами.

 
Титулка книжки О.Андерсона "Зовнішня торгівля України у 1918 році" (1919)

Надалі тексти договорів публікувались уривками, інколи у вільних та зворотних перекладах, в малотиражних та важкодоступних виданнях, без коментарів істориків або з коментарями, які мали надмірно політизований характер.

Першою серйозною публікацією частини договорів є збірник "Берестейський мир. Спомини і матеріали" за редакцією Івана Кедрина, що вийшов друком 1928 р. у Львові. У ньому уміщено текст основного мирового договору.

 
Титулка видання Кедрина "Берестейський мир..." (1928)

Ще раз документ опубліковано у "Ювілейному календарі-альманасі Українського голосу на переступний рік 1968". Утім, це була швидше меморіальна, а не археографічна публікація.

Прикметно, що українська радянська історіографія повністю ігнорувала тексти Берестейського договору. Попри те, що виходили збірники документів "Крах германской оккупации на Украине", "Німецько-австрійська інтервенція на Україні" текст Берестейського договору жодного разу не був опублікований.

 
Титулка збірник адокументів "Німецько-австрійська інтервенція на Україні" (1933)

Археографічною публікацією є документ, уміщений у збірнику "Українська Центральна Рада". Однак договір передруковувався з газети "Нова Рада" і не містить коментарів.

Таким чином, належної археографічної публікації комплекту Берестейських договорів наразі немає. Основний документ – мировий договір – друкувався без належного опрацювання або не з оригіналів. При цьому, інші договори – німецько-український, австро-угорсько-український, болгарсько-український, османсько-український з поясненнями залишаються не опрацьовані істориками.

Щодо таємного договору про виділення Галичини в окремий коронний край, який був знищений влітку 1918 р. – то існує декілька версій його тексту. Австро-угорський примірник наразі також відсутній у науковому обігу.

Через такий стан із джерельною базою можемо стверджувати, що тексти договорів залишаються детально невивченими, а навіть і непрочитаними. А історичні дослідження, за незначним винятком, базуються на часткових публікаціях джерел.



Термінологія

Щодо комплексу договорів, підписаних у Бресті 27 січня (9 лютого) існує певна термінологічна невизначеність.

У радянській історіографії існувало чітке розмежування між "Брест-Литовською угодою" та "Брестським миром". Під "Брест-Литовською угодою" розумівся комплекс документів, підписаних між УНР та державами Четверного союзу 9 лютого (27 січня), а під "Брестським миром" - між Радянською Росією та тими ж таки державами Четверного союзу 3 березня.

 
Німецькі та українські представники у Бересті/Брест-Литовську у ніч з 9 на 10 лютого

При цьому важливим є конотації, якими наділялись обидва терміни. "Брестський мир" мав викликати позитивні емоції, адже мир – це те, чого прагнули мільйони мешканців колишньої Російської імперії.

Негатив мав ініціювати термін "Брест-Литовська угода". По-перше, Брест-Литовськ – це внесення дисонансу у свідомість радянських громадян (усі знають, що Брест – це Білорусь, а тому він не може бути Литовським). Освічені громадяни знали, що це дореволюційна, стара, "застаріла" назва Бреста, а отже, користувачі цієї назви є ретроградами і повинні асоціюватися із царським режимом.

По-друге, "угода" це не "мир". Вона має значно негативніший контекст. Хтось із кимось уклав угоду. Це майже змова…

 
Американська публікація протоколів переговорів у Бересті та та підписаних там "російського", "українського", "румунського" та "фінського" мирних договорів

Українська еміграційна історіографія була більш демократичною і передбачала використання різних термінів. Проте, віддавала перевагу вживанню терміну "Берестейський/Берестейська" поруч із "мир" та "мирова угода". Походження – від української назви Бреста – Берестя. "Берестейський мир" зустрічається в Енциклопедії Українознавства та Українській Загальній Енциклопедії.

Практично не зустрічається назва "Хлібний мир" (як це є в німецькій історіографії), хоча останнім часом ця назва актуалізувалась у публіцистиці.

"Нариси історії Української революції", що є квінтесенцією сучасних знань про ці події жодної узагальнюючої назви не використано. Хоча другий розділ називається "Лютнева революція. Українська Центральна Рада. Брест".

Отже, термінологічна невизначеність триває і надалі. В обігу перебувають такі поняття:

  • Брестський (-а) мир/мирна угода/ мирний договір;
  • Берестейський мир (-а) мир/мирна угода/ мирний договір;
  • Брест-Литовський (-а) мир/мирна угода/ мирний договір.

Найпоширенішим варіантом є "Берестейський мир". "Брестський" є маркером істориків, що мають за собою тінь "русского мира" і для яких слово "Берестя" є еміграційним новотвором. "Брест-Литовський" практично не використовується через своє "радянське" минуле. Проте, будь-який із цих термінів може позначати як український, так і радянський мир із німцями.

Утім значно ефективнішим є використання дати. Це розставляє усе по своїх місцях. 27 січня/9 лютого – це українська дипломатична перемога, 3 березня – це радянська перемога.

Є також таке збірне поняття "Брест/Берестя", яким позначаються усі події навколо завершення Великої війни – перемирʼя, переговори, договори, їх ратифікація, військові та економічні угоди, стан їх виконання, припинення дії.








Перший командувач і будівничий Українського флоту: до 150-річчя Михайла Остроградського

Остроградський мав україноцентричні погляди і демонстрував їх як у спілкуванні з німцями, так і з росіянами. Це немало дивувало морських офіцерів-росіян. Білогвардійський адмірал Ненюков, який проїздив тоді через Севастополь, пригадував: «Невелика група офіцерів на чолі з щирим українцем контр-адміралом Остроградським розмовляла українською мовою, та ставилася до росіян як до прийшлих та іноземців».

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.