Шкарпетки Шухевича, єврейська газета, мило, сало та хрін. Документ 1935 р.

Концтабір "Береза Картузька" було створено за наказом президента Польщі Ігнаци Мосцицького через два дня після вбивства бойовиком ОУН Григорієм Мацейком міністра внутрішніх справ Пєрацького. А в радянській книзі про цей табір згадано про його в'язнів-оунівців.

 Ця радянська книга містить згадку про Шухевича

У виданій у 1966 році в Мінську, видавництво "Беларусь", книзі "Они не стали на колени" знайшовся цікавий документ, який відсканував автор тематичного блогу про місто Береза та його історію - дуже рекомендую.

Це протокол коменданта караульної роти польської поліції Петра Яженцького про обшук в арештантському блоці концентраційного табору "Береза Картузька".

Навряд чи співробітники Інституту історії партії при ЦК КПБ, які виступили упорядниками цього збірника спогадів і документів, могли думати, що через майже півстоліття ми будемо там вишуковувати зерна історичної правди.

І не про комуністів, а про українських націоналістів.

1935-го року розташували каральну установу в приміщеннях колишнього католицького монастиря в теперішньому містечку Береза (Західна Білорусь). Це місце стало "ізолятором" для кількох тисяг ворогів тодішнього режиму. Здійснювались тут і розстріли.

 Гнівні рядки про "ворогів трудового народу"

В сусідніх камерах сиділи українські націоналісти, члени Компартій Західної України та Білорусі, єврейські діячі, польські опозиціонери - жертви "санаційного режиму" - причому як крайньоправі, так і ліві.

В середині 1930-х опинився в "Березі Картузькій" і майбутній головний командир УПА Роман Шухевич.

"Буржуазні націоналісти": як їх змальовувала радянська пропаганда (ФОТО)

У вказаній книзі немає прізвища Бандери, а Шухевича-"Шукевича", на диво, є. Але в якому контексті!

Під час шмону саме біля його ліжка були знайдені... шкарпетки. Не вказано, правда, чиї ;)

Ілюстрація з книги "Они не стали на колени"

Не стверджуватиму, що це дуже цінне історичне джерело, але хай буде і таке. Історична правда складається не тільки з декларацій і маніфестів, але й з отаких дрібних деталей.

Що знайшли чекісти після останнього бою Шухевича

 Отже, той самий документ, де згадується "Роман Шукевич":

 

 

Серед інших відомих в'язнів "Берези" варто згадати провідника ОУН Степана Бандеру, націоналістичного філософа Дмитра Донцова, письменника-комуніста Олександра Гаврилюка.

 Приміщення концтабору. Фото - http://territoryterror.org.ua

Табір існував до вересня 1939-го, коли після нападу спочатку Гітлера, а потім Сталіна Польська держава перестала існувати. Бандера та інші в'язні покинули це місце і повернулись до визвольної діяльності.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.