Спецпроект

Офіційна відповідь директора Меморіалу "Бабин Яр" на Лист істориків

"Спираючись на свій досвід та знання, можу запевнити, що ми дуже уважно віднеслися до заяви українських істориків та наразі знаходимося в контакті з відповідними українськими державними установами з цього приводу".

Від "Історичної правди": 28 березня ми опублікували "Лист-застереження українських істориків з приводу планів зведення Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр". Цим листом історики зреагували на заяву про створення Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр". 

Підписанти висловилися за те, щоб у майбутньому меморіалі було вшановано всіх загиблих у Бабиному Яру в різні періоди історії, незалежно від їх національності та політичних поглядів.  

Керівництво Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" зреагувало й надіслало відповідь на лист.  


----------

Офіційне звернення щодо

Листа-застереження українських істориків з приводу планів зведення Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр"

Шановні пані та панове,

Я ретельно прочитав декларацію, що її було опубліковано на сайті "Історична правда" від 28 березня.

Я особливо поважаю позицію, що її викладено у пункті 1: "Ми повністю підтримуємо ідею створення в столиці України Меморіалу з музейною, науковою та освітньою складовими, присвяченого історії та пам’яті про Голокост".

Як Ви вже знаєте, місія нашої організації – створення унікального простору, який би сприяв міжнародному діалогу та злагоді, створюючи платформу для дискусій з питань толерантності, справедливості й поваги і вибудовуючи порозуміння між культурами.

Ваші коментарі та зауваження з приводу Бабиного Яру і особливості цього місця будуть розглянуті у розгорнутому форматі Науковою радою, що наразі формується (радниками майбутньої Ради може стати кожен охочий зі вчених).

Спираючись на свій досвід та знання, можу запевнити, що ми дуже уважно віднеслися до Вашої заяви та наразі знаходимося в контакті з відповідними українськими державними установами з цього приводу.

Я сподіваюся, що в майбутньому ми будемо мати можливість обмінятися думками з метою зробити наш проект більш привабливим як для України, так і для міжнародної спільноти.

З найкращими побажаннями,

Марек Сівець

CEO 

Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.