Від деконструкції до демонтажу

Шлях від деконструкції совєцького міфу до демонтажу пам'ятника - це світоглядний шлях від колоніального минулого до самостійного майбутнього України. Переосмислення власної історії та формування української нарації минулого не можливо без звільнення власної свідомості від великодержавної нарації, сенсів, смислів та символів. І знесення пам'ятників та меморіалів совєцької епохи - одне із таких важливих завдань. Чим швидше вдасться завершити процес декомунізації у своїх громадах та головах, тим швидше громадські простори наших міст, містечок та сіл отримають можливість для розвитку – економічного, культурного, просторового. Не самі по собі, а завдяки новим можливостям нового мислення

Шампольйон та двісті років єгиптології

2022 рік в сфері гуманітаристики примітний тим, що цього року виповнюється двісті років такій науковій дисципліні як єгиптологія. Як не дивно, але ця наука зі своїм виникненням, теж змінила світ, і теж, сподіваємось до кращого його зразка

Пам'ятник Катерині в Одесі: протокол про демонтаж

Навколо невитягнутої з рани скалки обов'язково буде збиратися гній і вона ніколи не загоїться, поки скалку з рани не буде витягнено. Так і цей маркер "русскава міра", цей пам'ятник Катерині, поки він стоїть у середмісті Одеси, завжди буде породжувати навколо себе конфлікти і напруженість

"Ранений кулею в ліву ногу у бою на станції Крути"

У приватному архіві Володимира Горячка в Австралії зберігається цікава світлина. На ній – гурт чоловіків та жінок, з двома неідентифікованими прапорами. Четвертий зліва – Сергія Горячко. Його біографія загалом відома. Додам до неї кілька нових штрихів, які виявлені після кількох років пошуків. Мав приємність неодноразово спілкуватися з сином Сергія Горячка Володимиром, який проживає в далекій Австралії. Він і надав унікальні матеріали й світлини

Чи перейменують село Пушкіно на Закарпатті?

На Закарпатті є село з дивною назвою – Пушкіно. Власне, Пушкіно, а не Пушкіне. Хоча місцеві досі називають його ПушкінОво, з наголосом саме на передостанній склад

Російська звичка вчиняти геноциди

Російський генерал Євдокімов запропонував знищити та примусити до виселення всіх черкеських племен Кавказу. План був підтриманий більшістю генералів та імператором. Черкеси мали назавжди покинути гірські райони Північного Кавказу та жити на долині або втікати до турок. Російська армія спалювала аули разом з живими людьми, вбивала мирне населення, знищувала врожаї та руйнувала будівлі. Тисячі людей відправляли під конвоєм до берега Чорного моря, де лише кожного третього чекав порятунок у вигляді втечі

Афанасій Сидячий: про мандри вічні та про покій

Афанасій святкував перемогу. Козацька країна, великий регіон, населений православними, за його безпосередньої участі, приєднався до Московії. Насолодитися плодами своїх зусиль Афанасій не встиг. Через місяць після укладення Переяславської угоди він повертався до Москви. У Лубнах Афанасія, хрещеного батька об'єднання Московії та України, отруєно. Хто це зробив: московити, яким вже не були потрібні його послуги, чи посланці від османів, чи агенти римської курії – невідомо

Поради для любителів генеалогії

Уся країна воює, українці борються за виживання. Правдива інформація про історію - теж інструмент війни. Тому, природньо, що цікавість до свого коріння і минулого не вгасає. Досліджувати родовід зараз можна і треба. Можна, бо документів відскановано і опубліковано дуже багато. Треба, бо ми повинні твердо знати наше минуле. Не існує народу і країни без історії. До того ж, незнання її веде до того, що в суспільство, яке історично темне, тягне свої щупальці пропаганда. А от вона вбиває, нищить, руйнує і забирає все дороге

Урок промивки мізків в окупованих школах

Нав'язування іншої ідентичності починається з самої назви уроку: "Моя історія". Хоча з якого дива для школярів Кадіївки, Сватового, Маріуполя та Херсона має бути "їхньою" історія Олександра Невського та Івана ІІІ – московські методисти не пояснюють. Вони просто слідують за усталеною в Росії традицією, де справжніми "історичними віхами" для всієї величезної території між Балтійським та Беринговим морями вважаються діяння її правителів: Рюриковичів та Романових. І раз такий підхід втілюється у Владивостоці, то чому б не запровадити його і в Старобільську?

Роздуми про Уряд УНР в екзилі

У нашій уяві закріпилося поняття того, що УНР припинила своє існування десь на початку 1920-х. Усі політичні, державні й військові діячі, а також Армія УНР десь ніби розчинилися за кордоном, виїхавши на еміграцію. В Україні запанували більшовики й державотворча традиція була перервана. Феномен існування уряду Української Народної Республіки в екзилі (на еміграції) взагалі не усвідомлений пересічними колами українців. Але саме Уряд УНР в екзилі зберігав тяглість української державності. Підтвердженням цього є його архівні документи, які із здобуттям незалежності були передані незалежній Україні

Синьо-жовтий прапор над Кремлем

Тим, хто прагнуть руїн Кремля і синьо-жовтого прапору над ним, слід знати – цей гештальт українці закрили у 1917 році. Коли гармати Українського важкого дивізіону цілий тиждень обстрілювали Кремль, а козаки Запорозького полку півроку контролювали палац теперішньої путінської резиденції (над якою підняли український прапор). В центрі Москви двічі відбувався український військовий парад

Грамота про складення повноважень і припинення діяльності Державного центру Української Народної Республіки в екзилі 22 серпня 1992 року

22 серпня 2022 року виповнюється 30 років важливій події, яка не вповні була оцінена сучасниками і незаслужено забута зараз. Йдеться про передачу повноважень Державним центром УНР в екзилі демократично обраній владі України. Еміграційний уряд УНР діяв майже 72 роки, перебуваючи у різний час у Польщі, Франції, ФРН та США