Спецпроект

Шкарпетки Шухевича, єврейська газета, мило, сало та хрін. Документ 1935 р.

Концтабір "Береза Картузька" було створено за наказом президента Польщі Ігнаци Мосцицького через два дня після вбивства бойовиком ОУН Григорієм Мацейком міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького. Це місце стало пристанком для кількох тисяг ворогів тодішнього режиму.

У виданій у 1966 році в СРСР книзі "Они не стали на колени" знайшовся цікавий документ. Це протокол коменданта караульної роти польської поліції Петра Яженцького про обшук в арештантському блоці концентраційного табору "Береза Картузька".

Блог про місто Береза та його історію

Розташували каральну установу в приміщеннях колишнього католицького монастиря в теперішньому містечку Береза (Західна Білорусь).

В сусідніх камерах сиділи українські націоналісти, члени Компартій Західної України та Білорусі, єврейські діячі, польські опозиціонери - жертви "санаційного режиму" - причому як крайньоправі, так і ліві.

В 1935-му був ув'язнений у "Березі Картузькій" і майбутній головний командир УПА Роман Шухевич. Під час шмону біля його ліжка були знайдені... шкарпетки. Хто б міг подумати, що і в радянській літературі можна знайти відомості про націоналістичного діяча.

Що знайшли чекісти після останнього бою "генерала Тараса Чупринки" в Білогорщі під Львовом

 

Серед інших відомих в'язнів "Берези" варто згадати провідника ОУН Степана Бандеру, націоналістичного філософа Дмитра Донцова, письменника-комуніста Олександра Гаврилюка.

Табір існував до вересня 1939-го, коли після нападу спочатку Гітлера, а потім Сталіна Польська держава перестала існувати. Бандера та інші в'язні покинули це місце і повернулись до визвольної діяльності.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.

Вінстон Черчилль: "Совєтська загроза вже замінила собою нацистського ворога…"

На тлі 80-ї річниці завершення Другої світової війни варто згадати про одну з ключових постатей тих подій – прем'єр-міністра Великої Британії Вінстона Спенсера Черчилля – харизматичного політика, який понад усе в своєму житті нероздільно й повсякчас дбав про свій власний престиж та престиж Великої Британії, а перемогу над її ворогами вважав своєю власною справою, зумівши реалізувати з блискавичною енергійністю свою дитячу мрію – за умови можливості мати два життя – одне прожити як політик, друге – як воєначальник.

Літерна справа нкдб "Казачі полки"

Про російські казачі частини, що воювали на боці нацистської Німеччини, москва намагається не згадувати взагалі, особливо напередодні відзначення 80-ї річниці від дня перемоги у війні. Серед документів, датованих 1944–1945 роками, в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігається літерна справа під назвою "Казачі полки".

Сходіть на кладовище. Уривок з книжки "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?"

Книжка «А тепер і спитати немає в кого», що незабаром вийде у видавництві Лабораторія, — це практичний путівник у світ генеалогії, що допоможе крок за кроком зібрати і зберегти навіть найменші уламки родинної пам’яті. З чого розпочати дослідження свого роду, як шукати інформацію, аналізувати документи, працювати з архівами, фотографіями і ДНК-дослідженнями — українська етнологиня Анна Ніколаєва детально і водночас доступно пояснює, як дізнатись більше про власну родину і зрозуміти себе.