Спецпроект

Шкарпетки Шухевича, єврейська газета, мило, сало та хрін. Документ 1935 р.

Концтабір "Береза Картузька" було створено за наказом президента Польщі Ігнаци Мосцицького через два дня після вбивства бойовиком ОУН Григорієм Мацейком міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького. Це місце стало пристанком для кількох тисяг ворогів тодішнього режиму.

У виданій у 1966 році в СРСР книзі "Они не стали на колени" знайшовся цікавий документ. Це протокол коменданта караульної роти польської поліції Петра Яженцького про обшук в арештантському блоці концентраційного табору "Береза Картузька".

Блог про місто Береза та його історію

Розташували каральну установу в приміщеннях колишнього католицького монастиря в теперішньому містечку Береза (Західна Білорусь).

В сусідніх камерах сиділи українські націоналісти, члени Компартій Західної України та Білорусі, єврейські діячі, польські опозиціонери - жертви "санаційного режиму" - причому як крайньоправі, так і ліві.

В 1935-му був ув'язнений у "Березі Картузькій" і майбутній головний командир УПА Роман Шухевич. Під час шмону біля його ліжка були знайдені... шкарпетки. Хто б міг подумати, що і в радянській літературі можна знайти відомості про націоналістичного діяча.

Що знайшли чекісти після останнього бою "генерала Тараса Чупринки" в Білогорщі під Львовом

 

Серед інших відомих в'язнів "Берези" варто згадати провідника ОУН Степана Бандеру, націоналістичного філософа Дмитра Донцова, письменника-комуніста Олександра Гаврилюка.

Табір існував до вересня 1939-го, коли після нападу спочатку Гітлера, а потім Сталіна Польська держава перестала існувати. Бандера та інші в'язні покинули це місце і повернулись до визвольної діяльності.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".