Спецпроект

Шкарпетки Шухевича, єврейська газета, мило, сало та хрін. Документ 1935 р.

Концтабір "Береза Картузька" було створено за наказом президента Польщі Ігнаци Мосцицького через два дня після вбивства бойовиком ОУН Григорієм Мацейком міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького. Це місце стало пристанком для кількох тисяг ворогів тодішнього режиму.

У виданій у 1966 році в СРСР книзі "Они не стали на колени" знайшовся цікавий документ. Це протокол коменданта караульної роти польської поліції Петра Яженцького про обшук в арештантському блоці концентраційного табору "Береза Картузька".

Блог про місто Береза та його історію

Розташували каральну установу в приміщеннях колишнього католицького монастиря в теперішньому містечку Береза (Західна Білорусь).

В сусідніх камерах сиділи українські націоналісти, члени Компартій Західної України та Білорусі, єврейські діячі, польські опозиціонери - жертви "санаційного режиму" - причому як крайньоправі, так і ліві.

В 1935-му був ув'язнений у "Березі Картузькій" і майбутній головний командир УПА Роман Шухевич. Під час шмону біля його ліжка були знайдені... шкарпетки. Хто б міг подумати, що і в радянській літературі можна знайти відомості про націоналістичного діяча.

Що знайшли чекісти після останнього бою "генерала Тараса Чупринки" в Білогорщі під Львовом

 

Серед інших відомих в'язнів "Берези" варто згадати провідника ОУН Степана Бандеру, націоналістичного філософа Дмитра Донцова, письменника-комуніста Олександра Гаврилюка.

Табір існував до вересня 1939-го, коли після нападу спочатку Гітлера, а потім Сталіна Польська держава перестала існувати. Бандера та інші в'язні покинули це місце і повернулись до визвольної діяльності.

Бій на Красному полі. Головна битва Карпатської України

Близько 2 години ранку 14 березня 1939 року Августин Волошин оголосив незалежність Карпатської України. Того ж дня незалежність проголосила Словаччина. Очільники обидвох нових європейських країн попросили у Німеччини політичного і силового захисту. Адже згідно із результатами Мюнхенської конференції, за якими Ужгород і Мукачево перейшли мадярам, Гітлер гарантував недоторканість визначених кордонів. Словаки допомогу від німців отримали, а українці – не дочекались навіть відповіді на свої телеграми. Гітлер відкладав до останнього своє рішення щодо Закарпаття. І, врешті, повідомив угорцям, що вони можуть окупувати цю частину української землі.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.