Спецпроект

"Не бий і не ображай полоненого. Можливо, сам будеш таким... Візьми у мертвого ворога все, але..."

Переклад пам'ятки для солдатів 12-ї Зведеної піхотної дивізії Болгарської армії, виданої в жовтні 1915 р., після того як ця країна вступила в Першу світову війну.

1. Помни: на земле, в море и на небе, живой и мертвый, ты всегда - солдат Болгарии.

2. Престол, знамя и честь даны Богом. Защищай их, не жалея ничего земного.

3. Никогда не спрашивай: «зачем?» и «почему я?» Просто ты, и никто другой.

4. Уважай своих командиров. Правы ли они - решать их командирам, а не тебе.

5. Будь исполнителен. Солдатская доблесть есть подчинение. Выше этого - только победа.

6. Любой, кто носит болгарскую форму - тебе брат и товарищ. У нас не считаются полками.

7. Если командир вышел из строя и твои товарищи растеряны - командуй ты. По крайней мере, они разозлятся.

8. Отступай всегда лицом к врагу. Болгарское войско бывало бито, но не бежало никогда.

9. Пока есть ружье, патроны и штык - ничего еще не кончено. Если есть храбрость и ум - ничего не кончено, даже если уже нет ружья.

10. Обойденный наградой, не грусти! Храбрецу слава по делам, а не по крестам.

11. Никогда не скрывай, что болен или ранен. От такого «геройства» - сплошной вред.

12. Не бей и не обижай пленного. Возможно, сам будешь таким.

13. Возьми у мертвого врага все, что тебе нужно. Взамен дай ему свое уважение - похорони.

14. Относись благородно к женщинам, детям, старикам. Солдаты - наследники рыцарей.

15. Береги оружие, форму и воинское имущество. Царство не так богато, чтобы менять их.

16. Всегда помоги товарищам, и товарищи помогут тебе.

17. Будь опрятен. Девушки любят солдат, если они выглядят молодцами.

18. Свободное время проводи в развлечениях, совершенствующих тело и душу - спортивных состязаниях, чтении, танцах, песнях.

19. Ракию и вино пей умеренно: пьяный - плохой боец, а сильно пьяный - не человек.

20. Идя в бой, не бойся. Когда солдат погибает, Бог дает ему крылья и делает ангелом.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.