Спецпроект

Українці для російської пропаганди - як євреї для німецької

Після численних переглядів цього фільму німці щиро вірили - їх фюрер є посланником Бога на землі, він відновлює справедливість. Навіть якщо заради цього треба знести півсвіту з лиця землі. І тут мене осінило. Та це ж - точнісінько російські новини про Україну! (рос)

Я недавно прочитала воспоминания одной старенькой немки - о детстве в фашистской Германии.

Больше всего она запомнила, нет, не игры с друзьями, и не мамину ласку. Нет. Ей запомнились бесконечные, многочасовые походы в кино.

Маленьких детей в кино водили строем несколько раз в неделю. В кино обязательно ходили полицейские, инженеры, учителя и врачи. ВСЕ.

И все они смотрели там в кино один и тот же фильм - "Еврей Зюсс".

Именно после многочисленных просмотров этого фильма - немцы начинали взаправду считать себя великой нацией. Именно после этого фильма - были массовые еврейские погромы.

Именно после этого фильма, до этого мирные немецкие фрау, и даже их невинные немецкие детишечки, и тем более их сильные отцы, - брали в руки молотки и кувалды и шли крушить лавки евреев, дома евреев, имущество евреев.

При том, что эти евреи - вполне могли быть их соседями, знакомыми и даже подчас - хорошими друзьями. Этот фильм рождал - ненависть.

Злий, поганий сатана Зюсс не жив 300 років поряд із німцями, а смоктав із них кров, ґвалтував їхніх жінок, був не людиною, а гадом, якого має знищити благородний німецький народ

После многочисленных просмотров этого фильм немцы искренне верили: их фюрер - это посланник бога на земле, он делает все, чтоб восстановить справедливость и мировой порядок. Даже если ради этого необходимо снести полмира с лица земли.

Я не поленилась и полезла в инет смотреть этот фильм. Нашла. Даже сейчас, когда никого и ничем не удивишь - он под возрастным ограничением.

Ну, что я вам могу сказать. Вначале кажется скучно, затянуто и примитивно. Какие-то напыщенные актеры. Декорации из картона. Все трясется и прыгает.

Старый, мерзкий и в бородавках еврей Зюсс мучает весь город, грабит и унижает прекрасных немецких людей. Насилует неземной красоты невинную девушку-немку. Пытает ее жениха. Потом - немецкий народ не выдерживает и убивает Зюсса.

Я сидела и думала, что же мне все это напоминает.

И тут меня осенило. Да ведь это же - ну точь-в-точь российские новости про Украину!

Ну один в один!

И подлые в бородавках украинцы.

И пытки над россиянами.

И несчастные русско-донбасско-крымские прекрасные женщины.

И не надо никого водить строем в кино, по телеку все это - сто раз в день.

И мы все - мы все, украинцы!!! - такие вот условные "евреи" для большинства россиян. И чего они хотят? Они хотят взять кувалду и рахерачить тут у нас все к чертовой матери!.. И чтоб потом пришел добрый фюрер Путин и восстановил наконец мировой порядок.

PS:. Кстати. На самом деле, еврей Зюсс - реальная историческая личность [Йозеф Зюсс Оппенгаймер - німецький єврейський банкір, жив на початку XVIII-го сторіччя, страчений у віці 39 років, герой численних літературних творів, у т.ч. роману Леона Фейхтванґера 1925 року - ІП].

Он был противоречивый, но, в общем, неплохой чувак. И да, немецких девушек он не насиловал. Но Геббельсу, когда он писал свой сценарий, это было уже не важно.

Джерело: FB Галина Сергеева

Дивіться також:

Фашизм повертається в Україну зі Сходу

Телебачення Третього рейху - сяючий позитив. ВІДЕО

Фашизм - це дуже просто. Пам'ятка від Бориса Стругацького

Формула ТБ-агітпропу від Геббельса: 75% - розважайлівка, 25% - пропаганда

Як створити образ ворога. Україна - в російських підручниках

Гітлер до 1939 року був хорошим - "Известия"

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Танковий етюд в рожевих тонах

Події останніх місяців призвели до того, що поєднання слів "Прага" та "пам'ятник" у новинній стрічці наразі більше апелює не стільки до споруд часів Карла IV чи величних барокових пам'яток, скільки до монументів, присвячених подіям останньої світової війни

Операція Anthropoid

На світанку 18 червня 1942 року в центрі Праги почався незвичний рух. Неподалік Карлової площі, навколо церкви святого Карла Боромейського по вулиці Рессловій збиралися загони CC та гестапо. Понад сім сотень німців під командуванням 17 офіцерів взяли церкву в подвійне кільце. Під першими сонячними променями о пів на п’яту ранку мав розпочатися бій з наперед відомим переможцем

Роман Кирчів: «Як намагалися мене заарканити»

Склалося так, що з юних років я опинився у полі зору чи не найзловіснішого витвору більшовицької тоталітарної системи, її органів безпеки. Вони намагалися зробити мене своїм прислужником і за непокору переслідували та всіляко шкодили і пакостили мені.