Гофман про "Чорного Ворона": "Антиросійська, ксенофобська книжка"

Режисер Єжи Гофман сказав, що відмовився екранізувати роман Василя Шкляра, оскільки "хочеш, щоб поважали тебе, твою націю, історію і традиції, повинен поважати і інші нації з їх історією... не можна всіх навколо вважати ворогами!".

Про це польський режисер заявив у інтерв'ю телеканалу "Україна", повідомляє "Сегодня".

"Для мене "Чорний ворон" - книга націоналістична, саме що не антирадянська, а антиросійська! Це книга ксенофобська, а це шлях в нікуди", - сказав Гофман.

На питання про УПА польський режисер сказав, що до бійців УПА він ставиться двояко - і як до борців за визволення, і як до бандитів.

"З одного боку, вони дійсно були в лісах, створювали загони опору. І тут їх заслуги у звільненні Україні безсумнівні, - зазначив Гофман. - Але з іншого боку - вони вчинили криваву різанину польського населення на Волині. На що поляки, в місцях, де їх було більше, відповіли їм тим же. Цього не викреслити! І як довела історія, немає таких партизанів, які б після довгого перебування в лісах не перетворилися б у бандитів".

На думку режисера, бійці УПА - "не тільки антипольські, вони - антиросійські, вони - антиєврейські!":

"Як там: "Різати москалів, ляхів і жидів". Якщо хочеш, щоб поважали тебе, твою націю, історію і традиції, ти повинен поважати і інші нації з їх історією! Не можна, щоб тебе поважав світ, якщо ти всіх навколо вважаєш ворогами! Ось чому "Чорний ворон" мені абсолютно нецікавий".

Що ж до свого нового фільму "Варшавська битва", Гофман зазначив, що він - антирадянський, але не антиросійський: "Там крім червоних вождів - Леніна, Троцького, Сталіна, є і нормальні білі козаки, і благородна російська жінка. Вони - позитивні герої".

Єжи Гофман прибув у Київ на фестиваль "Молодість", щоб представити свій новий фільм "Варшавська битва" - історичну мелодраму про похід Червоної армії на Польщу в 1920 році, зняту в технології 3D.

Під час презентації він проігнорував запитання кореспондента УП про те, що саме не сподобалося йому у романі Шкляра. "Історична Правда" подивилася "Варшавську битву", читайте завтра враження нашого редактора.

Минулого тижня польський режисер заявив, що відхилив пропозицію знімати "Чорного Ворона", оскільки книга йому "дуже не сподобалася".

У березні 2011 року Василь Шкляр казав, що його "знайомі художники говорили з Єжи Гофманом, він дуже зацікавився, мене підганяє. Щоб я швидше дав, якщо не сценарій, то синопсис. І він готовий буде знімати".

У вересні повідомлялося, що Віктор Ющенко хоче залучити до екранізації "Чорного Ворона" голлівудського актора і режисера Мела Гібсона.

Нагадаємо, що оголошено збір коштів на екранізацію історичного бестселеру. Станом на травень 2011 року було зібрано близько 300 тисяч грн.

Роман "Чорний Ворон" розповідає про збройну боротьбу українців (повстанців Черкащини, Кіровоградщини і Київщини) проти більшовицької влади у 20-х роках ХХ століття - ще кілька років після того, як влада УНР емігрувала з України.

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Сюргюн. Мама думала, що нас везуть на розстріл

Уявіть себе на їх місці. У ваш дім на світанку вриваються озброєні люди, солдати. Дають 15 хвилин на збори. Відвозять на найближчу станцію. І додому ви зможете повернутися лише через 50 років.

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін