Гофман про "Чорного Ворона": "Антиросійська, ксенофобська книжка"

Режисер Єжи Гофман сказав, що відмовився екранізувати роман Василя Шкляра, оскільки "хочеш, щоб поважали тебе, твою націю, історію і традиції, повинен поважати і інші нації з їх історією... не можна всіх навколо вважати ворогами!".

Про це польський режисер заявив у інтерв'ю телеканалу "Україна", повідомляє "Сегодня".

"Для мене "Чорний ворон" - книга націоналістична, саме що не антирадянська, а антиросійська! Це книга ксенофобська, а це шлях в нікуди", - сказав Гофман.

На питання про УПА польський режисер сказав, що до бійців УПА він ставиться двояко - і як до борців за визволення, і як до бандитів.

"З одного боку, вони дійсно були в лісах, створювали загони опору. І тут їх заслуги у звільненні Україні безсумнівні, - зазначив Гофман. - Але з іншого боку - вони вчинили криваву різанину польського населення на Волині. На що поляки, в місцях, де їх було більше, відповіли їм тим же. Цього не викреслити! І як довела історія, немає таких партизанів, які б після довгого перебування в лісах не перетворилися б у бандитів".

На думку режисера, бійці УПА - "не тільки антипольські, вони - антиросійські, вони - антиєврейські!":

"Як там: "Різати москалів, ляхів і жидів". Якщо хочеш, щоб поважали тебе, твою націю, історію і традиції, ти повинен поважати і інші нації з їх історією! Не можна, щоб тебе поважав світ, якщо ти всіх навколо вважаєш ворогами! Ось чому "Чорний ворон" мені абсолютно нецікавий".

Що ж до свого нового фільму "Варшавська битва", Гофман зазначив, що він - антирадянський, але не антиросійський: "Там крім червоних вождів - Леніна, Троцького, Сталіна, є і нормальні білі козаки, і благородна російська жінка. Вони - позитивні герої".

Єжи Гофман прибув у Київ на фестиваль "Молодість", щоб представити свій новий фільм "Варшавська битва" - історичну мелодраму про похід Червоної армії на Польщу в 1920 році, зняту в технології 3D.

Під час презентації він проігнорував запитання кореспондента УП про те, що саме не сподобалося йому у романі Шкляра. "Історична Правда" подивилася "Варшавську битву", читайте завтра враження нашого редактора.

Минулого тижня польський режисер заявив, що відхилив пропозицію знімати "Чорного Ворона", оскільки книга йому "дуже не сподобалася".

У березні 2011 року Василь Шкляр казав, що його "знайомі художники говорили з Єжи Гофманом, він дуже зацікавився, мене підганяє. Щоб я швидше дав, якщо не сценарій, то синопсис. І він готовий буде знімати".

У вересні повідомлялося, що Віктор Ющенко хоче залучити до екранізації "Чорного Ворона" голлівудського актора і режисера Мела Гібсона.

Нагадаємо, що оголошено збір коштів на екранізацію історичного бестселеру. Станом на травень 2011 року було зібрано близько 300 тисяч грн.

Роман "Чорний Ворон" розповідає про збройну боротьбу українців (повстанців Черкащини, Кіровоградщини і Київщини) проти більшовицької влади у 20-х роках ХХ століття - ще кілька років після того, як влада УНР емігрувала з України.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.