Коли Меланхтон виходить із тіні Лютера

Реформація - це не тільки сам Мартін Лютер, це його учні і послідовники. Багато хто з них були непересічними постатями, які заслуговують знання й пам'яті. Один з них - Філіп Меланхтон.

Коли мова заходить про "вчителя Німеччини" Філіпа Меланхтона, дослідники, зосібна в Україні, нерідко розглядають його як малозначущу особистість, яка покоїлась у тіні Лютера. Та подібне ставлення принципово помилкове.

І докази цього системно представлені в праці Петра Котлярова "Гуманіст і реформатор: освітні, релігійні та соціально політичні практики Філіпа Меланхтона" (Київ, 2017).

Два слова про героя книги. Філіп Меланхтон, справжнє прізвище - Шварцерд (1497-1560) - теолог, гуманіст, один з батьків євангелічної Реформації.

Петро Котляров — кандидат історичних наук, в.о. завідувача кафедри історії мистецтв Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Аналізована робота є докторською монографією.

Наведу лише кілька моментів, які відкриваються в цій книзі. Першим доказом на користь самобутності Меланхтона є опис його дитинства та юності. Пан Котляров дуже гарно попрацював з джерелами та детально виклав усі етапи навчання молодого Філіпа.

Мабуть, навіть занадто якісно виклав, бо та кількість імен викладачів, їхніх спеціалізацій, ідей та часткового чи повного впливу на формування особистості Меланхтона просто зводять з розуму непідготовленого читача, не знайомого з тонкощами ранньомодерної європейської освіти.

Обкладинка книги Петра Котлярова

Далі автор звертається до опису не занепаду, як це прийнято вважати, а реального стану тогочасних шкіл. Указуючи не лише не негативні аспекти, як-то на залежність їх від церкви, а й на позитивні, що вони дійсно працювали не лише для кліру, а також і для заможних німців, зазвичай із княжих родів, що було вже краще, ніж нічого.

Тому другим аргументом постає реакція Меланхтона на занепад цих шкіл у ранній період німецької Реформації. Коли він не міг байдуже споглядати за руйнуванням освітньої системи і "став у пролом". Саме він спонукає Лютера до вирішення цієї проблеми. І Мартін знаходить удалий шлях, коли пише звернення до князів, закликаючи їх узяти під патронат християнські школи та всяко підтримувати їхній розвиток.

Також Філіп особисто працював над створенням освітніх програм для шкіл, і це є третім доказом його яскравої особистості. Бо саме на цьому етапі він мав конфлікти з Лютером щодо поглядів на те, що варто залишити, що відфільтрувати, а що й відкинути як зайве. І в цій ситуації Меланхтом виступає як гуманіст широких поглядів і обстоює своє бачення.

На світанку модерної Європи: причини та передумови німецької Реформації

Окрім питань пов’язаних з освітою, Філіп був задіяний в богословських диспутах як з католиками, які визнавали його вченість і аргументованість позиції, так і з соратниками-протестантами, які не приховували свого захоплення від нагоди чути помітного інтелектуала свого часу.

Саме цей дар талановитого промовця є наступним аргументом на користь самобутності Меланхтона. Недарма саме його завжди делегують як політика на переговори із сусідніми державами для реалізації мрії Лютера зі створення європейського союзу протестантських держав.

Пізніше Філіп навіть мав листування з патріархом Константинополя, розглядаючи можливість православно-лютеранського союзу. І хоча ні першому, ані другому об’єднанню не судилося відбутися, забувати той фундамент міжконфесійних відносин, які заклав Меланхтон, не варто.

Тому монографію пана Котлярова вважаю якісною та корисною для всіх, хто цікавиться особистостями Реформації. Застерігаю, що це не науково-популярне видання. Стиль книжки пересічному читачеві може здатися занадто тяжким та інформаційно перевантаженим.

Едуард Андрющенко: КГБ УРСР про візит принца Філіпа до Києва

Філіп, герцог Единбурзький, який помер 9 квітня 2021 року, майже півстоліття тому відвідав Київ. Це був перший в історії візит члена британської королівської родини в Україну. 5-9 вересня 1973 року українська столиця приймала чемпіонат Європи з кінного спорту. Філіп не лише був відомим шанувальником цього виду спорту, а й очолював світову федерацію. Взяти участь у змагання прибула і його донька - принцеса Анна

Іван Синєпалов: Щоденник Скотта: дні коротшають, а погода холоднішає

Море не виказує охоти замерзати навіть за тихої погоди. Сьогодні знову сильний східний вітер. Скидається на те, що доведеться тут іще затриматись. Тяжко, тяжко, але жити можна – а це вже щось. Не сильно здивуюся, якщо доведеться чекати тут до травня.

Володимир Володько: Храм гетьмана та короля

Є на мапі України місця, що уособлюють собою точки біфуркації нашої історії. Саме там в певний момент відбуваються події, що змінюють майбутнє. Не надто часто вони залишають по собі видимі сліди, на які ми можемо поглянути крізь час. Більш ніж три століття тому на території сучасного села Дігтярівка на Чернігівщині сталася епохальна для України зустріч гетьмана Івана Мазепи та короля Швеції Карла ХІІ. Нам дуже пощастило, що до наших днів зберігсянімий свідок тих подій – Покровська церква. Але чи житиме вона в майбутньому? Сьогодні це залежить від здатності світської та духовної влади захистити та відновити пам’ятку.

Іван Синєпалов: Щоденник Скотта: Потепління

Два дні стояла навдивовижу тепла погода, небо оповите хмарами, сніжить, вітер легенький. Вчора вночі хмари розійшлися під південним вітром, а сьогодні зранку всюди навкруг нас відкрите море. Розчаровує, що крига уперто не хоче затримуватися; з іншого боку можна припустити, що вода все одно поступово охолоджується, тож щодня кризі утворюватися дедалі легше: сонце, здається, геть утратило сили, та все ж десь опівдні його промені все одно трохи прогрівають поверхню води.