6 червня 1918

"Калинівка"-1918. Як вибухало сто років тому

Вибухи на артилерійських складах під Вінницею – не перші в історії Україні. Різного роду надзвичайні ситуації на артилерійських складах ставалися відколи з'явились ці сховища. Але сто років тому жертв було значно більше.

Найбільш "урожайним" на вибухи та пожежі в Україні став 1918 рік. У останній рік Великої війни у нашій країні двічі кардинально мінялась влада.

Київ на короткий час захоплювали більшовики. За цей час вони встигли винищити кілька тисяч його мешканців.

Грушевський пережив відставку та спробу замаху. Петлюра потрапив до в'язниці, невдовзі вийшов з неї та за деякий час в'їхав до Києва на білому коні.

Того року зафіксовано щонайменше три випадки вибухів на військових складах — 6 червня 1918 року у Києві, 31 серпня – в Одесі, 13 вересня – у Керчі.

Київ

Найбільшим і найтрагічнішим був вибух на Звіринці у Києві.  

О 10 ранку 6 червня у Києві пролунав вибух. В Університеті св. Володимира повилітали шибки, на Хрещатику пішоходи попадали на хідники від потужної вибухової хвилі.

Хмара від вибуху над Києвом 

Вмить над далекою і бідною околицею столиці – Звіринцем – з'явилась хмара пилу. Невдовзі виявилось, що вибухнули артилерійські склади з понад 2 мільйонами снарядів.

Від їх детонації загинуло близько 200 осіб, 1000 отримала поранення. 900 будинків були повністю знищені.

 Снаряди після припинення вибухів

Величезна кількість киян, здебільшого незаможних, залишились без житла.

І уряд, і місцева влада спрацювали гарно – гроші виділено, допомога організована, вода, їжа, одяг були надані постраждалим.

Пересічні громадяни також відгукнулись на біду. У тогочасних газетах можна зустріти довгі списки жертводавців.

 Роздача їжі постраждалим від вибухів на Звіринці

Кияни масово і самостійно евакуювалися у навколишні дачні селища – Святошин, Кончу-Заспу, Пущу-Водицю.

Потяги та приміські трамваї були переповнені. На щастя, були літні вакації, і у багато хто уже орендував заміські будиночки.

 Німці знімали вибух з аероплану

Про київські вибухи було знято три фільми: "Катастрофа у Києві" та "Катастрофа на Звіринці (місце катастрофи на Звіринці у Києві)" та "Київська катастрофа". Згодом вони демонструвались у кінотеатрах, а зароблені на цьому гроші йшли на допомогу постраждалим.

Одеса

Другий вибух на військовому складі, що сколихнув Україну, стався 31 серпня.

О 15 год. 20 хв. неподалік станції Одеса-Застава на складах зброї розпочались вибухи набоїв. Вони тривали безперервно близько 10 годин.

 Наслідки вибухів в Одесі

Тієї ночі Одеса не спала. Одеситів охопила паніка.

Утікачі з епіцентру подій зібрались на Французькому бульварі, у порту та в лиманах.

 Українські та австро-угорські солдати на руїнах. Одеса

На вибухах оперативно спрацювали австрійські військові, що дислокувались у місті. Місце події було оточене, працювали пожежники та медики.

Жертвами стали 40 осіб, а 100 були поранені.

Керч

За два тижні після одеських вибухів аналогічна подія відбулась у Криму. 13 вересня 1918 року близько 16:00 Керч оглушив потужний вибух.

Над фортецею стояла хмара диму, містом розлітався попіл.

У місті зчинилась паніка, яка посилювалась чутками.

 Німецька аерофотозйомка Керчі, 1918 рік

Перша хвиля чуток – ніби-то у фортецю хтось кинув бомбу а тому варто очікувати наступних вибухів.

Мешканці міста психологічно були готові саме до такого розвитку подій.

Адже ще на початку 1918 року керівники більшовицьких загонів Івана Федька та Живодерова заявляли про готовність підірвати фортецю, щоб склади з боєприпасами не дісталися "білогвардійським та українським бандам".

Оскільки нових вибухів не лунало, міщани потроху заспокоїлися. Проте невдовзі містом поширилася нова хвиля чуток та паніки – ніби вибух спричинили снаряди з отруйним газом.

Підтвердження ці чутки не знайшли. Зрештою, до ночі усе заспокоїлося.

 Керч відбулася найменшими руйнуваннями у порівнянні із Києвом та Одесою

За даними газети "Утро Юга", від вибухів у Керчі загинуло 4 особи, ще 23 були поранені. Вибухи пошкодили кілька будинків поблизу фортеці. Вибух стався лише в одному із чотирьох порохових складів під номером 104, а його причиною було "соединение электрических проводов".

 Слідство в усіх випадках розглядали кілька версій – недбалість чи теракт. Однак, в жодному випадку, остаточного рішення так і не було ухвалено.

Юрій Рудницький: Самореабілітація полковника. Враження й нотатки читача

У 1928 році полковник Січових стрільців Євген Коновалець видав брошуру "Причинки до історії української революції". Всупереч назві, брошура мало схожа на нотатки чи роздуми з приводу всього спектру історії визвольної боротьби 1917-1921 рр. Радше маємо справу з прагненням її автора пояснити позицію і свою, і "січовиків" у різні періоди - Центральної Ради, Української Держави і Директорії.

Олексій Мустафін: Руйнівник системи. Іполіто Ірігоєн на чолі аргентинських радикалів

Історію держав Латинської Америки по інший бік Атлантики звикли сприймати як "вічне повторення", що нібито ніяк не дозволяє їм позбутися статусу периферії індустріального (а тепер вже й постіндустріального) світу. При цьому відмінностям між країнами регіону – а йдеться про величезний простір від Каліфорнії до мису Горн, який може вмістити кілька інших континентів, – уваги приділяють набагато менше. Для багатьох стає справжнім відкриттям, що, скажімо, Аргентина на початку XX сторіччя входила до першої "десятки" держав з найвищим рівнем доходів на душу населення.

Юрій Юзич: Козацький хрест і тризуб на могилі вояка Армії УНР у Франції

Могила 16-літнього вояка Армії УНР із Харківщини. Одного із сотень, долі яких переважно невідомі. Павло Роговий захищав Україну в складі 2-го Запорозького полку під командуванням Петра Болбочана, а згодом – у 1920 році – вже ройовим в складі 6-ї Січової дивізії під командуванням Марка Безручка допоміг врятувати Польщу від московської окупації. Як і тисячі вояків Армії УНР вірив, що поляки допоможуть відвоювати Україну.

Юрій Юзич: Могила українських воїнів "під ліквідацію"

Білий папір на хресті – це повідомлення, що дане поховання має бути знищеним. За несплату оренди місця. Найближчим часом, можливо через кілька тижнів. Це збірна могила старшин 3-ї Залізної дивізії Армії УНР, яку вдалось цього літа виявити експедиції "У пошуках Героїв".