Спецпроект

Як митрополит Шептицький не вітав вождя німецького народу у 1941-му

В контексті дискусій які ведуться нині в Україні навколо постаті Митрополита Андрея Шептицького, публікую рукопис звернення до українців, підписане ним на початку липня 1941 року після зайняття Львова німецькою армією.

Митрополит Андрей Шептицький
Митрополит Андрей Шептицький

Власне цей документ спричиняє упередження до Митрополита як зі сторони представників польського народу, так і єврейського.

Отже, вночі 30 червня 1941 року о 4.30 до Митрополита Шептицького терміново прийшла делегація у складі капітана абверу, який був зв'язковим між міністром Розенбергом та групою армій "Південь", Ганса Коха, та зондерфюрера Кейта, Ярослава Стецька та о. Івана Греньоха.

На стіл вони поставили звернення, яким Митрополит повинен був привітати німецьку армію та підтримати цивільний уряд Ярослава Стецька. Німецькі офіцери обманули Андрея Шептицького, заявивши, що Гітлер погодився на те, щоб створити Українську Державу.

Однак, якщо не буде підтримки Шептицького, заявили відвідувачі, та не буде опубліковано текст звернення до українців, німецька влада не погодиться на оголошення Акту про відновлення України.

Переконували 4 години. Рукопис самого звернення Шептицького публікую і бачимо, що своєю рукою він його не писав. Ба більше, Шептицький віднайшов мужність власноруч викреслити фразу "установлений Вождем німецького народу Уряд".

 
Джерело: ЦДІАЛ
 
Джерело: ЦДІАЛ

Пізніше цей текст буде набрано на машинці, але фраза все одно залишиться і Андрей Шептицький ще раз своєю рукою це викреслить.

 
Джерело: ЦДІАЛ

Звернення позитивно оцінював львівський рабин Давід Кагане (врятований Шептицькими під час Шоа – ред.), який писав про те, що треба було мати відвагу заявити про те, що влада повинна трактувати мешканців Краю без огляду на національне походження і релігійну приналежність.

"Особливий інтерес для євреїв має пастирське послання митрополита Шептицького, написане 1-го липня 1941 року, незабаром після того, як Україна проголосила свою незалежність.

У своєму посланні митрополит закликає український народ до слухняності, дисципліни й виконання вказівок нового уряду. Він чекає від нового уряду, і навіть просить його про це, розпоряджень і законів, заснованих на справедливості, що будуть гарантувати добробут і достаток усього населення, незалежно від віросповідання, національної приналежності та суспільного становища.

Саме цей уривок із послання митрополита, такий важливий для євреїв, говорить нам багато чого про його автора. У ті божевільні дні привселюдні заяви про обов'язок або толерантність відносно прихильників інших релігій, під якими митрополит, не приховуючи цього, розумів у першу чергу євреїв, потребували чималої мужності й непохитності моральних підвалин.

Не зайве нагадати, що в той час українці, на жаль, теж брали участь у побитті євреїв. Подібні заклики були вкрай непопулярними, і той, хто їх проголошував, наражався на чималий ризик", - написав рабин Кахане у своєму "Щоденнику Львівського гетто".

Ось така історія. Може мій допис дійде до того історика, хто фахово дослідить цю тему і спростує міф про Шептицького, як німецького колабораціоніста.

Цей документ є у ЦДІА у Львові. Та на жаль, ніхто не спішить досліджувати цю тему і фахово говорити про загадки історії із тих часів.

Наталка Діденко: Тролейбус номер 15. Зупинка «Площа Лесі Українки». Зворотна четверта.

У 2004 р., під час Помаранчевої революції, ми з друзями з Польщі, їхали до нас на вулицю Кіквідзе.
І раптом на площі Лесі Українки побачили якесь скупчення автомобілів, перекритий бульвар і активний людський рух. Виявляється, звідкись виїхав БТР...

Андрій Козлов: Гонгадзе і сумбурні думки

Гія дав в результаті суспільству і зачатки політичної огиди, і початкову волю до протидії злу, і більше демократії, і зовсім іншу свободу слова, і в цілому - багато-багато передумов до руху вперед, до прогресу

Павло Гай-Нижник: Нотатка про майбутнє погруддя Болбочану і визволення ним Криму

Не варто іти російським шляхом і прикрашати історію на догоду комплексам малоросійства ура-патріотів й не смішитися потім на публіці висловами типу "визволитель", "великий полководець" та плодити фейки чи напівфейки

Наталка Діденко: Тролейбус номер 15. Зупинка «Вулиця Щорса». Зворотна третя

Важливо з тактом та розумінням добирати назви для вулиць, попередньо вивчаючи історію героя чи самої вулиці.

Адже іноді невідповідність величних назв обдертим та занедбаним носіям-вулицям викликає жаль та насмішку, а то й катастрофічні для держави наслідки вибору