Спецпроект

Як митрополит Шептицький не вітав вождя німецького народу у 1941-му

В контексті дискусій які ведуться нині в Україні навколо постаті Митрополита Андрея Шептицького, публікую рукопис звернення до українців, підписане ним на початку липня 1941 року після зайняття Львова німецькою армією.

Митрополит Андрей Шептицький
Митрополит Андрей Шептицький

Власне цей документ спричиняє упередження до Митрополита як зі сторони представників польського народу, так і єврейського.

Отже, вночі 30 червня 1941 року о 4.30 до Митрополита Шептицького терміново прийшла делегація у складі капітана абверу, який був зв'язковим між міністром Розенбергом та групою армій "Південь", Ганса Коха, та зондерфюрера Кейта, Ярослава Стецька та о. Івана Греньоха.

На стіл вони поставили звернення, яким Митрополит повинен був привітати німецьку армію та підтримати цивільний уряд Ярослава Стецька. Німецькі офіцери обманули Андрея Шептицького, заявивши, що Гітлер погодився на те, щоб створити Українську Державу.

Однак, якщо не буде підтримки Шептицького, заявили відвідувачі, та не буде опубліковано текст звернення до українців, німецька влада не погодиться на оголошення Акту про відновлення України.

Переконували 4 години. Рукопис самого звернення Шептицького публікую і бачимо, що своєю рукою він його не писав. Ба більше, Шептицький віднайшов мужність власноруч викреслити фразу "установлений Вождем німецького народу Уряд".

 
Джерело: ЦДІАЛ
 
Джерело: ЦДІАЛ

Пізніше цей текст буде набрано на машинці, але фраза все одно залишиться і Андрей Шептицький ще раз своєю рукою це викреслить.

 
Джерело: ЦДІАЛ

Звернення позитивно оцінював львівський рабин Давід Кагане (врятований Шептицькими під час Шоа – ред.), який писав про те, що треба було мати відвагу заявити про те, що влада повинна трактувати мешканців Краю без огляду на національне походження і релігійну приналежність.

"Особливий інтерес для євреїв має пастирське послання митрополита Шептицького, написане 1-го липня 1941 року, незабаром після того, як Україна проголосила свою незалежність.

У своєму посланні митрополит закликає український народ до слухняності, дисципліни й виконання вказівок нового уряду. Він чекає від нового уряду, і навіть просить його про це, розпоряджень і законів, заснованих на справедливості, що будуть гарантувати добробут і достаток усього населення, незалежно від віросповідання, національної приналежності та суспільного становища.

Саме цей уривок із послання митрополита, такий важливий для євреїв, говорить нам багато чого про його автора. У ті божевільні дні привселюдні заяви про обов'язок або толерантність відносно прихильників інших релігій, під якими митрополит, не приховуючи цього, розумів у першу чергу євреїв, потребували чималої мужності й непохитності моральних підвалин.

Не зайве нагадати, що в той час українці, на жаль, теж брали участь у побитті євреїв. Подібні заклики були вкрай непопулярними, і той, хто їх проголошував, наражався на чималий ризик", - написав рабин Кахане у своєму "Щоденнику Львівського гетто".

Ось така історія. Може мій допис дійде до того історика, хто фахово дослідить цю тему і спростує міф про Шептицького, як німецького колабораціоніста.

Цей документ є у ЦДІА у Львові. Та на жаль, ніхто не спішить досліджувати цю тему і фахово говорити про загадки історії із тих часів.

Іван Синєпалов: Щоденник Скотта: табір, стара хатина та день відпочинку

Було щось гнітюче у цьому – знайти стару хатину в такому занедбаному стані. Я дуже розраховував побачити старі мітки та хатини неушкодженими. Усвідомлювати, що старі затишок і радість пішли звідси, було нестерпно розпачливо. Це ж основоположний вияв людської цивілізованості – дійшовши до таких місць, залишати по собі якнайбільше затишку тим, хто прийде після

Іван Синєпалов: Щоденник Скотта: косатки, сани, поні на власний дім

День лиха. Я зробив дурницю, дозволивши сьогодні спустити треті моторові сани. Це швидко виконали, поставивши їх на тверду кригу. Пізніше Кемпбелл повідомив, що один із матросів пірнув ногою під лід, проїжджаючи по сльотавому відтинку десь за 200 ярдів від корабля. Я не надав цьому великого значення, бо подумав, що він просто пробив наст.

Максим Майоров: Від Рокитного до Перемишля: кілька дат з історії Другої Світової на «східних кресах»

4 січня маємо 77-му річницю початку акції «Буря». Польський уряд у Лондоні та «підпільна держава» у німецькій окупації спланували виступ завчасно. Партизани Армії Крайової тільки чекали на привід – вступ регулярних радянських військ на польську землю

Іван Синєпалов: Щоденник Скотта: свобода після двадцяти днів у кризі

У переддень Нового року ми досягнули моря Росса, але ще не досягнули краю наших нещасть. Жахлива видалась ніч. На першій вахті ми відхилилися на два румби і встановили косе вітрило. Наші умови це не покращило, але принаймні додало швидкості.