Спецпроект

Музейні бабусі у смертельній небезпеці!

Звернення ІКОМ України до Прем'єр-Міністра України та Міністра охорони здоров'я України з приводу відкриття музеїв у рамках пом'якшення карантину.

 
Світлина ілюстративна

 

"Історична правда" публікує звернення Українського комітету Міжнародної ради музеїв у повному обсязі.


Шановний пане Прем'єр-Міністре,

Шановний пане Міністре охорони здоров'я,


Музеї та заповідники України з нетерпінням чекають на стабілізацію епідеміологічної ситуації, адже їхня місія – працювати для суспільства, зберігаючи та презентуючи національне культурне надбання.

Музейні заклади можуть стати важливими осередками емоційного відновлення для людей після безпрецедентних карантинних обмежень.

Карантин призвів до повної зупинки класичних видів музейної роботи – проведення екскурсій, лекцій, дитячих занять та інших програм, які передбачають збір людей у групи, безпосреднє спілкування і спільні творчі активності на місці. Із зупинкою цих програм музеї також втратили свій дохід.

Втім, сьогоднішні заяви щодо планів продовження карантину до 12 травня із пом'якшеннями у вигляді роботи музеїв викликали обґрунтовану занепокоєність музейної спільноти.

Музеї прагнуть повернутися до виконання своїх суспільно важливих завдань в повному обсязі. Однак ми вважаємо необхідним підкреслити ризики, які виникнуть у разі виходу музеїв з карантину без належної підготовки.

Український комітет Міжнародної ради музеїв (ІКОМ) звертає вашу увагу на наступне:

- Значний відсоток працівників музеїв та заповідників (зокрема, працівників експозицій – музейні доглядачі, касири, гардеробники, позавідомча охорона, прибиральники, інженерно-технічні працівники) – це люди віком 60 і більше років, які наразі повинні перебувати на самоізоляції. Музеї, які оберігають національні скарби, при цьому не включені до переліку об'єктів критичної інфраструктури, тому на них не поширюється відповідне виключення для працівників віку 60+.

- Музейні приміщення – експозиційні зали, фондосховища тощо – мають особливий температурно-вологісний режим, їх не можна вільно і наскрізно провітрювати (протяг шкодить музейним предметам), не можна кварцувати або дезінфікувати ультрафіолетом чи розпиленням речовин тощо, крім того, у більшості музеїв відсутні сучасні системи вентиляції. Це означає, що перебування в замкнених музейних приміщеннях людей, що переносять вірус бессимптомно, може становити підвищену загрозу.

- Музеї не зможуть відновити докарантинні форми групової роботи (екскурсії та ін.) з огляду на вимогу дистанціювання та обмеження загальної кількості людей навіть у тих приміщеннях, які можна провітрювати через відсутність музейних предметів.

- Музеї та заповідники потребують значних додаткових коштів на повноцінне регулярне забезпечення засобами індивідуального захисту для працівників, на закупівлю безконтактних термометрів, засобів для дезінфекції тощо. Відновлення роботи без повноцінного фінансового забезпечення цих витрат з бюджетів відповідних рівнів неможливе.

- Музеї, насамперед у великих містах, не зможуть відновити роботу без відновлення роботи громадського транспорту, оскільки значна кількість працівників не має власного автотранспорту та не може собі дозволити таксі, тоді як музеї не мають фінансування, щоб забезпечувати щоденну розвозку для колективів.


На наш погляд, рішення щодо відновлення роботи музеїв та заповідників не може бути прийняте в односторонньому порядку без урахування специфіки кожного конкретного музею, його доступності для співробітників та відвідувачів, механізмів забезпечення музеїв необхідними засобами індивідуального захисту та епідемічної ситуації на місцях.

Щоб мінімізувати ризики та виробити ефективний, гнучкий механізм відновлення після карантину, музеї, як і інші бюджетні інституції, потребують довіри з боку органів управління до їхніх компетенцій у прийнятті рішень, конструктивної взаємодії з органами державної та місцевої влади, додаткових ресурсів та повноважень, підкріплених відповідними нормативними документами, зокрема, і в частині остаточного вирішення, відкривати музей чи ні, з урахуванням специфіки ситуації у кожному конкретному закладі.

У зв'язку з цим ми пропонуємо передбачити у Постанові Уряду можливість поступового виходу з карантину музейних закладів за спільним рішенням органу управління (власника) та музею, а також врахувати потребу музеїв у додаткових ресурсах для забезпечення захисту колективу і відвідувачів, та необхідність одночасного поновлення роботи громадського транспорту.

Такий підхід дозволить максимально швидко, але безпечно відновити роботу музейних закладів в інтересах українського суспільства.


Український комітет Міжнародної ради музеїв (ІКОМ України)

21.04.2020 р.

Олена Білозерська: Про загиблого воїна Ярослава Карлійчука

Загинув побратим. Ярік Карлійчук, він же "Малий".
З 10-ї гірськоштурмової. Під Шумами, куля снайпера. Залишились дружина і крихітний синок.

Едуард Андрющенко: КГБ УРСР про візит принца Філіпа до Києва

Філіп, герцог Единбурзький, який помер 9 квітня 2021 року, майже півстоліття тому відвідав Київ. Це був перший в історії візит члена британської королівської родини в Україну. 5-9 вересня 1973 року українська столиця приймала чемпіонат Європи з кінного спорту. Філіп не лише був відомим шанувальником цього виду спорту, а й очолював світову федерацію. Взяти участь у змагання прибула і його донька - принцеса Анна

Іван Синєпалов: Щоденник Скотта: дні коротшають, а погода холоднішає

Море не виказує охоти замерзати навіть за тихої погоди. Сьогодні знову сильний східний вітер. Скидається на те, що доведеться тут іще затриматись. Тяжко, тяжко, але жити можна – а це вже щось. Не сильно здивуюся, якщо доведеться чекати тут до травня.

Володимир Володько: Храм гетьмана та короля

Є на мапі України місця, що уособлюють собою точки біфуркації нашої історії. Саме там в певний момент відбуваються події, що змінюють майбутнє. Не надто часто вони залишають по собі видимі сліди, на які ми можемо поглянути крізь час. Більш ніж три століття тому на території сучасного села Дігтярівка на Чернігівщині сталася епохальна для України зустріч гетьмана Івана Мазепи та короля Швеції Карла ХІІ. Нам дуже пощастило, що до наших днів зберігсянімий свідок тих подій – Покровська церква. Але чи житиме вона в майбутньому? Сьогодні це залежить від здатності світської та духовної влади захистити та відновити пам’ятку.