Книжка "Справа Василя Стуса": коментар адвоката
У Медведчука в команді є непересічні юристи, але геть немає PR-фахівців, здатних пояснити шефу «ефект Стрейзанд». Судовий процес став неабиякою промо-акцією, наклад книжки розкупили з небаченою швидкістю
За дорученням Харківської правозахисної групи мав честь представляти Вахтанга Кіпіані у справі щодо заборони книги "Справа Василя Стуса".
Віктор Медведчук вимагав заборонити видання та продаж книги "на будь-якій території у будь-якій формі - в частині 9 фраз".
З огляду на специфіку друкарської справи, фактично йшлося про заборону всієї книги: адже сучасні технології не дозволяють вирізати ножицями з паперової книжки 9 фраз – і пустити її в продаж у такому вигляді.
Годі й говорити, що для Європейського суду з прав людини заборона книги – це дуже серйозне обмеження свободи вираження, яке можливе лише в надзвичайних випадках – для охорони прав та інтересів інших людей. Натомість у 9 оскаржуваних фрагментах не було нічого такого, що не було б відомо про Медведчука раніше: з мережі Інтернет або книги "Нарцис" Дмитра Чобота.
Та судове рішення здивувало всіх. Позов задоволено частково. Три фрагменти були визнані недостовірними.
А от далі… Суд заборонив згадувати ім'я Медведчука як персонажа книги – без його згоди.
Моя перша реакція була такою, як у вас: ШОК!. Вперше за мої 15 років адвокатської практики в дифамаційних справах суд захистив позивача більше, ніж той просив.
Але, прочитавши рішення, зрозумів: суддя зробила все що, могла. Історії невідомі випадки, коли суди першої інстанції відмовлялися задовольнити численні позови Медведчука про захист честі, гідності, ділової репутації. Суддя Заставенко Марина Олександрівна теж не могла відмовити. Суддя, яка переведена до столичного Дарницького суду із суду окупованої Макіївки, дуже вразлива для сильних світу цього на кшталт Медведчука.
Вона віддала пас далі. Вийшовши за межі позовних вимог, суддя гарантувала цим самим скасування її рішення судом апеляційної інстанції.
Спасибі їй за це. Не кожен готовий кидатися на амбразуру або спалити себе на Майдані. Хтось намагається на своєму рівні відстоювати справедливість тихо і непомітно – чого не зрозуміє більшість.
А книжку (з усіма оскарженими фрагментами) можна вільно друкувати і купувати принаймні до розгляду в апеляційній інстанції.
