Байден – Рюрикович?

Серед предків Джо Байдена були київські і галицькі Рюриковичі? Принаймні, це випливає з інформації відомого французького генеалогічного сайту.

 

Поки деякі українські дослідники жартома "виводять" походження нового президента США від славетного Байди-Вишневецького, обігруючи схожість прізвищ, популярний і авторитетний генеалогічний французький портал Geneanet.org зробив титанічну роботу. Його фахівець Тім Доулінг склав детальний родовід нового президента США.

Ні, Байден не мав своїм предком козака Байду. Звісно, це жарт. Натомість цілком серйозною є інформація, яку зібрав Т.Доулінг. Він, зокрема, встановив, що наприкінці ХІV – початку ХV століть в Англії мешкав прямий предок Байдена по одній з чоловічих лінії, барон Саймон де Фельбрігг (1367-1431).

Українцям цей чоловік має бути цікавий тим, що він був одружений з Малгожатою Тешинською (1370-1413). Це відома історична постать, а тому всю подальшу інформацію будемо черпати з відкритих історичних джерел.

Малгожата була донькою польського аристократа Пшемислава І Носака (1336?-1410), князя тешинського і гологовського.

У свою чергу Пшемислав був сином тешинського князя Казимира І і княгівни Евфемії Мазовецької, доньки Марії Галицької (пом. 1341) і внучкою короля Русі Юрія І (внука Данила Галицького).

Цікаво, правда? Далі буде ще цікавіше.

Прадідом Казимира І був князь Казимир I Опольський – правнук Великого князя Київського Мстислава І. Бабусею Казимира І по материній лінії була Дюранса, донька Великого князя Київського Мстислава Володимировича, найстаршого сина Володимира Мономаха.

Далі у зворотному порядку почергово йдуть такі польські аристократи, споріднені з руськими Рюриковичами:

Мешко ІV (I) Кривоногий (1130 — 1211). Верховний князь з династії П'ястів. Правнук Великого князя Київського Святополка Ізяславича. По батьківській лінії був нащадком Великих князів Київських Володимира Святого та Ярослава Мудрого.

Владислав II Вигнанець (1105 — 1159). Князь Польський. Праправнук Великого князя Київського Володимира Святославовича і внук Великого князя Київського Святополка ІІ.

Болеслав III Кривоустий (1085 — 1138). Князь Польський. Правнук Володимира Великого. Дід Великого князя Київського Романа Мстиславича. Його дружиною була Збислава (нар. між 1085 і 1090, пом. прибл. 1114) – донька Великого князя Київського Святополка ІІ, сина Ізяслава І.

Владислав I Герман (1043-1102). Володар Польщі. Син Добронеги, внук Володимира Великого.

Казимир I Відновитель (1016-1058). Володар Польщі. Його дружиною була Добронега (до 1011—1087), донька Великого князя Київського Володимира Великого.

Іншими словами: факт родинних зв'язків Байдена і Малгожати Тешинської, наведений Т.Доулінгом, продовжує цю гілку родоводу президента польською династією П'ястів, а від них київськими і галицькими Рюриковичами.

Єдине, що може зруйнувати всю цю конструкцію, так це факт, що Т.Доулінг помилився з бароном Фельбріггом та його слов'янською дружиною.

 

Наразі вся лінія родоводу Байдена від Малгожати Тешинської і до сьогодні є такою:

1. Саймон де Фельбрігг та Малгожата Тешинська;

2. Хелена та Вільям Тиндал;

3. Томас Тиндал і Маргарет Єлвертон;

4. Вільям Тиндал і Мері Мондефорд;

5. Джон Тиндал та Амфіліс Кононгсбі;

6. Маргарет Тиндейл і Роуленд Тейлор;

7. Томас Тейлор та Елізабет Бервелл;

8. Томас Тейлор-молодший та Маргарет Суіндербі;

9. Вільям Тейлор та Еліс Вуд;

10. Вільям Кларк Тейлор і Маргартет Фінсхем;

11. Мері Тейлор та Семюель Робінетт;

12. Натан Робінетт та Елізабет;

13. Джеродж Робінетт і Сара Дейзер;

14. Джессі Робінетт і Доркас Джонсон;

15. Мойсей Джонсон Робінетт і Джейн Еліза Памфрі;

16. Джордж Х. Робінетт та Мері А. Ханафаре;

17. Мері Елізабет Робінетт та Джозеф Х. Байден;

18. Джозеф Робінетт Байден та Кетрін Євгенія Фіннеган;

19. Джозеф Робінетт Байден-молодший.


Сайт Geneanet.org був заснований у 1996 році любителями генеалогії. У даний час веб-сайт налічує понад 4 мільйони користувачів, які безкоштовно надають свою генеалогічну інформацію. Таким чином вдалося скласти сімейні дерева, що містять дані 7 мільярдів людей.

Ольга Мусафірова : Хмара, якого не лякали вітри

Історія сталася влітку 1991-го. Влада новонародженої незалежної України, червона всередині, шукала методи боротьби з войовничими дисидентами, прибічниками національної ідеї, такими, як Степан Хмара. нічого розумнішого, ніж провокація за участю міліцейського полковника у підземному переході, "трубі" під Майданом, на той час площею Жовтневої революції, мізки колишнього ідеологічного відділу ЦК КПУ не вигадали.

Юрій Юзич: Міський голова Одеси Павло Зелений – борець за українську мову

Саме Павло Зелений першим на посаді міського голови взявся за адвокацію мови більшості населення Одеси, яку десятиліттями пригнічував царський режим. Зробив це ще до початку революції 1905 року – представивши в Одеській міській раді (думі) свій реферат щодо потреб народної освіти. У цій доповіді підняв, зокрема, питання потреби книжок українською мовою для шкіл і освіти населення.

Михайло Мартиненко: Зберегти в пам'яті Авдіївку

Авдіївка впала, один з останніх форпостів старої лінії фронту 2014-2021 років. Певно, що не було жодного інакшого виходу ніж відступати... Майже 10 років місто обороняли українські солдати. А близько 8 років під їхнім захистом місцеві жителі, активісти, патріоти пробували робити це місто кращим. І це вдавалось дивовижним чином. Під самим носом у русні. Хоча багато хто розумів, що це скоріш за все сізіфова праця.

Євгенія Подобна: Точка неповернення

10 років тому, 18 лютого 2014-го, вранці я виходила з дому на роботу на височезних підборах і в дуже красивій спідниці. Чомусь захотілось саме того дня побути дівчинкою-дівчинкою. Натомість опинилась на Майдані, потім в Кріпосному, потім знову на Майдані, мала натовчені боки, добряче угоріла, але найгірше - я тоді вперше побачила поранених і вбитих людей. Це була точка неповернення. Ввечері додому повернулась у тому ж, але пропахлому димом одязі, зовсім інша людина.