День втрати державності Росією

У тоталітарних режимів не лише майбутнє, але й минуле кожного року – нове

Росіяни офіційно втратили власну державність.

8 червня 2021 року Держдума РФ схвалила феноменальну заяву щодо законопроекту "Про корінні народи України", внесеному президентом Зеленським до Верховної Ради як невідкладний. Цей акт владного режиму РФ претендує на абсолютну безпрецедентність, адже йменується документ "Про ініціативу влади України щодо виключення російського та інших народів з числа корінних народів України".

Та серед іншого в цій заяві зазначається, що визнання Україною колективних прав кримських караїмів (нагадаю, що їх залишилося 700 осіб у світі) та кримчаків (200 осіб у світі) є ... "ідеологічним обґрунтуванням громадянської війни на Сході України". Отаке.

Також у заяві Держдума заявляє про те, що нібито усі значні етнічні групи України, включно із росіянами, є "корінними народами". Ця дуже цікава через свою офіційність позиція, адже серед іншого за нею Держдума сьогодні офіційно відмовила усім етнічним росіянам усього світу …у власній державності.

Адже статус корінних народів, за міжнародним правом та практикою цивілізованих країн світу, передбачає їх виключно недержавний характер, відсутність власного державного утворення отриманого в рамках права на самовизначення. Яке у корінних народів – тільки внутрішнє

Максимум, що дає їм закордонний досвід – це територіальна автономія, зміст якої втім буває доволі широким, особливо у англосаксонських країнах.

 
Зона розселення корінних малочисельних народів займає приблизно половину території Росії

Та водночас Держдума РФ у заяві "забула" що у самій Російській "Федерації" у правах корінних народів відмовлене усім автохтонним недержавним етносам загарбаних Росією в різні часи земель, які нараховують більше 50 тисяч осіб. Така ось арифметика "по головах", у кращих традиціях нацистів.

Тому за "конституційним правом" РФ прикладом, ногаї чи сибірські татари "не є корінним народом". Занадто їх багато, занадто це все небезпечно для "багатонаціонального російського народу".

Тому "визнані" корінні народи РФ лише нечисельні, та лише ті з них, яких уряд РФ включив у спеціальний перелік. Цей перелік іноді урядом РФ змінюється (!!!) адже у тоталітарних режимів не лише майбутнє, але й минуле кожного року – нове.

Цікаво, що РФ у переліки "своїх" корінних народів з 2014 року не включила не тільки кримських татар, але й навіть за визначенням не чисельних караїмів та кримчаків.

 

Додам, що у президентському законопроекті є право корінних народів України на сталий розвиток, включаючи право на отримання частки доходу від земель та ресурсів проживання. У чому РФ відмовляє корінним народам Євразії із стародавніх часів.

Думаю після схвалення закону нам буде що вимагати від РФ на міжнародних майданчиках не лише щодо Криму. Тому й нервує агресор.

Із того "потоку свідомості" заяви, який Держдума наразі хоче "поширити в усіх інстанціях", варто всерйоз коментувати лише згадку про окремі етнічні спільноти України складного етногенезу.

Це азовські "греки" та закарпатські "русини".

Пишу в лапках адже перші не зовсім греки а інші не усіма визнаються як окремий етнос.

Щодо азовських урумів питання їх визнання корінним народом могло б виникнути якщо б ця група сама вважала себе окремим народом. Але більшість урумів нібито вважають себе греками особливої історичної долі. Це їх право та їх вибір. Який водночас відносить цю групу до традиційних національних меншин України, а не до її корінних народів.

 

Щодо русинів головне юридичне питання навіть не у їх офіційному статусі як етнографічної групи української етнічної нації. Але насамперед у тому що навіть ті підгодовані РФ "політики", хто заявляє про етнічну самобутність русинів нібито як окремого народу - ніколи не висували вимог щодо їх визнання саме корінним народом, не вимагали на відповідні права за міжнародним правом.

Справжня причина "мовчання русинів" фахівцям зрозуміла, адже такий прецедент щодо етнографічних груп РФ не хоче утворювати навіть для "корисних" етнічних спільнот в іноземних країнах.

Він вкрай небезпечний для неї.

Сьогодні русіни – а завтра такі етнографічні групи росіян як помори, післязавтра – чалдони та камчадали. Що не на самих поганих частинах імперії споконвіку мешкають.

Отже перелік корінних народів у проекті Зеленського вірний, надані їм права звісно мають доволі зважений обсяг але міжнародним стандартам не суперечать.

Феноменальна істерика РФ свідчить що влада України наразі віртить в руках справжню "кощєєву глу".

Що ж. Хотілося б подивитися на народних депутатів, особливо правлячої фракції, які після цієї заяви Держдуми будуть тягнути із схваленням президентського законопроекту.







Сяргей Навумчик: Книги з історії Білорусі

Режим Лукашенка викинув з підручників історії все, що не вихваляє комунізм, Сталіна, СРСР, Лукашенка та "русский мир". Але є книги, які можуть дати цілком об’єктивне уявлення про події давньої та новітньої історії Білорусі

Антін Боровко: Фурцева злякалась "Диявола"

Уряд СРСР забороняв нерадянському режисерові… показувати його ж власний фільм у себе ж на Батьківщині. Звучить як нонсенс, однак такий випадок і справді був – радянська цензура відправила на полицю фільм польського режисера Анджея Жулавського на цілих 16 років!

Ігор Пошивайло: Музей Майдану: омріюючи майбутнє. Яка стратегія на 5 років

Маємо констатувати, що в Україні сьогодні пам’ять про Майдани притлумлюється, розвіюється під тиском розчарувань, «вигорання», нових викликів, політичних маніпуляцій. Соціологічні дослідження свідчать, що українці схильні забувати свою «гарячу історію». Особливу роль у збереженні та презентації травматичного минулого, реалізації державної політики пам’яті, а також формуванні відповідальної культури пам’яті відіграють музеї та меморіальні комплекси.

Іван Синєпалов: Щоденник Скотта: полярне вбрання

Недоліки нашого одягу – річ суто технічна, і обговорюємо ми її надто часто, щоб зараз детально розписувати; але за результатами цього нового дослідження наших арктичних попередників можу з задоволенням зазначити, що стає дедалі очевиднішим, що наше вбрання – найкраще з усіх, що будь-коли створювали для такої мети. Єдиний виняток – можливо, для весняних мандрів краще годилися б шкури, але ця альтернатива нам не доступна. Попри це, ми постійно вносимо дрібні вдосконалення