Щоденник Скотта: близиться день зимового сонцестояння, поворот на літо

Чоловіки виходять назовні і збирають кригу для топлення. Антон вирушає годувати поні, Димитрій – оглянути собак; Гупер розоряється на соньків, постійно оголошує час – зазвичай на чверть години більше, ніж показує годинник. Починаються потягування та взаємні привітання, приправлені напівсонним гумором. Вілсон і Боверс зустрічаються, у чому мати народила, біля раковини, наповненої снігом, і беруться натиратися до блиску цією студеною субстанцією

Від редакції: 25 листопада 1910, британський капітан Роберт Скотт тільки-но збирався покинути Нову Зеландію і вступити у гонку з норвежцем Руалем Амундсеном за право першим встановити свій рідний прапор на південному полюсі.

Із люб'язного дозволу перекладача "Історична правда" публікуватиме щоденникові записи керівника британської експедиції, що розміщуються на Фейсбук-сторінці "Полярний щоденник капітана Роберта Скотта".

 

Четвер, 15 червня

Пронизливий холодний вітер вкрив хмарами небо до пів на шосту вечора. Байдикував весь день.

Опівдні у Джиммі Піґґа в стайні стався приступ кольок. Його вивели на крижину і там полікували; йому нібито стало краще, але, повернувшись до стайні, він відмовився від їжі.

Ввечері Вояка доповів, що поні таки з'їв свій корм, тож я сподіваюся, що він одужає.

П'ятниця, 16 червня

Знову хмарно. Трохи вітру, але й трохи місячного сяйва. Джиммі Піґґ ніби одужав.

По обіді пройшовся до айсбергів. З айсбергів неправильної форми нападало чимало криги, з чого ясно, що взимку вони зазнають сильного вивітрювання, а отже тривалість життя айсберга дуже обмежена, навіть якщо він залишається у високих широтах.

Дебенем сьогодні прочитав лекцію про вулкани. Матеріал у нього чудовий, але говорить він дещо монотонно, тож авдиторія трохи закуняла, але всі попрокидалися на теплу і жваву дискусію після лекції.

Спершу лектор показав карту світу, на якій позначені вулкани: видно, що вони зазвичай розташовані рядами. Показавши ці ряди в інших частинах світу, він відзначив, що поблизу протоки Мак-Мердо такого лінійного розташування не спостерігається.

Мимохідь він звернув увагу на важливий висновок, який можна зробити з відкриття видозмінених пісковиків коло Еребуса. Далі він перейшов до форм вулканів.

Найбільші утворені дуже рідкою лавою, приклади – Мауна-Лоа (Гаваї), Везувій.

Найдосконаліші форму мають утворені осадом попелу – Фудзіяма, Дискавері.

Вибуховий тип із паразитичними кратерами – Еребус, Морнінг, Етна.

Виверження крізь тріщини: за всю історію тільки в Ісландії, а найкращі приклади з доісторичних часів – Декан (Індія) та Орегон (США).

Мало підстав вважати, що між сусідніми вулканами є зв'язок: активність одного рідко супроводжується активністю іншого. Найімовірніше, лавові канали цілком відокремлені.

 

Вулканічні продукти.

Лектор згадав про виділення великої кількості вільного водню, щодо цього потім було обговорення: зрозуміло, що вода розщеплюється, але куди в такому разі дівається кисень? Сімпсон припускає, що має бути багато окисних речовин.

Також згадали та обговорили CO2 як отруйний газ; спричиняє мітичне упас-дерево; сірчані випари присутні на завершальних стадіях.

З боків вулкану жару зовсім не виділяється або виділяється вкрай мало.

Сперечалися про фізичні умови, що впливають на виверження, особливо стосовно впливу атмосферного тиску. Багато незв'язної інформації про лаву – швидкоплинну хвилясту та в'язку, а також про поцятковані кратери [Поцятковані кратери – крутосхилі кратери, вкриті частками застиглої лави] та печери.

Лава завжди вистигає повільно; знаходили місця, де тепло близько до поверхні зберігалося через 87 років. На Етні є лава поверх криги. Зрештою лектор перейшов до вулканізму наших околиць.

Описав різноманітні канали Еребуса; вважає, що Касл-Рок – це "затичка", щодо цього було обговорення; Спостережний пагорб – частина старого вулкану, ніяк не пов'язаного з Кратерним пагорбом. Неприступний острів нібито не має жодного зв'язку з Еребусом.

Насамкінець сказав пару слів про походження вулканізму, після чого взялися до обговорення давнього питання – зв'язку із морем. Чому вулкани близькі до моря? Дебенем вважає, що не причина і наслідок, а два наслідки однієї спільної причини.

Чудова розмова про те, чи можна у випарах на Еребусі спостерігати вплив зміни тиску. Про теорію вулканів сказано небагато, проте Дебенем зачепив американську теорію – танення від внутрішньої магми.

Протягом усієї розмови майже не було, за що зачепитися, але такі обговорення допомагають трохи впорядкувати знання.

Субота, 17 червня

Північний вітер, температура міняється, падає до -16ºF.

Вдень підозрілий вітер. Місяць досі за хмарами, важко з цим. Щось сьогодні підупав на дусі.

Неділя, 18 червня

Чергова хуртовина, погода бентежна. Скоро має влягтися, але, на жаль, місяць уже сідає.

Відчитав звичну ранкову службу. Гімни сьогодні не надто вдалі.

Вночі Аткінсон зробив звичні місячні заміри. Навряд чи є якісь суттєві зміни.

 

Понеділок, 19 червня

Приємно бачити такі зміни: повітря тихе, а небо чисте; температура впала до -28ºF. О пів на другу місяць зник за західними горами, після чого на крижині стало зовсім темно, попри чисте небо.

Прогулявся на лижах через бухту, а потім обійшов навколо мису; так і пішов додому назустріч різкому північному вітру.

Аткінсон робить нову ополонку; з двох причин – то сітка порветься, то ополонка замерзне – у нас уже довгенько зовсім не було улову.

Навряд чи в темну пору буде гарний улов, але Аткінсону багато й не треба, а що стосується нашого "меню", то риба, хоч і досить смачна, та все ж не така вже велика розкіш, щоб ми сильно сумували через її відсутність.

Наш розпорядок дня давно вже незмінно усталений. Кліссолд прокидається близько 7 і починає готувати сніданок. О 7:30 Гупер починає підмітати підлогу і накривати на стіл.

Між 8 і 8:30 чоловіки виходять назовні і збирають кригу для топлення. Антон вирушає годувати поні, Димитрій – оглянути собак; Гупер розоряється на соньків, постійно оголошує час – зазвичай на чверть години більше, ніж показує годинник.

Починаються потягування та взаємні привітання, приправлені напівсонним гумором. Вілсон і Боверс зустрічаються, у чому мати народила, біля раковини, наповненої снігом, і беруться натиратися до блиску цією студеною субстанцією.

Трошки пізніше можна побачити, як інші, не такі сміливці, використовують скудний запас води. Одразу після 8:30 мені вдається витягнути себе з дуже затишного ліжка і наводжу туалет із якоюсь пінтою води.

Десь за десять хвилин дев'ята я вже вдягнений, ліжко заправлене, і я всідаюся за свою миску каші; на цей час більшість уже збирається за столом, але є кілька запізнільців, які надто буквально сприймають правило дев'ятої години.

Правило запровадили, аби не було заминок у денній праці, і довелося трохи натиснути, щоб змусити пару людей його дотримуватися. О 9:20 сніданок завершується і стіл очищується ще до того, як проб'є пів години.

З 9:30 до 13:30 усі зайняті підготовкою до санного походу, яка, схоже, займе добрячу частину зими. Ми вже полагодили спальні мішки та вдосконалили намети, але залишається ще багато не завершених і навіть не розпочатих справ, як-то: виготовлення торбин для провізії, кішок, підошов з тюленячої шкіри, попон для поні тощо.

Після сніданку Гупер знову ретельно підмітає в хатині, миє посуд і загалом наводить порядок. По-моєму, це добре, що в цих питаннях офіцери не змушені покладатися самі на себе, адже це дає їм можливість для безперервної наукової роботи, а отже, для заощадження розумових сил у довгостроковій перспективі.

На обід збираємось о 13:30 чи 13:45 і весело проводимо за ним пів години. Після цього – заняття з поні, якщо погода дозволяє; цим впродовж години чи й більше займаються всі матроси і кілька офіцерів; усі інші в цей час теж зазвичай роблять якісь вправи.

По тому офіцери неухильно продовжують свою роботу, а матроси займаються хто чим, намагаючись збавити час. До вечірньої їди, до вечері, сідаємо о 18:30 і встаємо протягом години. Після цього люди читають, пишуть або грають в ігри, або ж інколи завершують якусь недороблену роботу.

 

Який-небудь доброзичливець запускає грамофон, а три вечори на тиждень маємо лекції, про які я вже писав. Ці лекції завжди збирають велику авдиторію і викликають жваві обговорення.

Об одинадцятій ночі гасимо ацетиленове світло, тож тим, хто хоче продовжити читати у ліжку, доводиться покладатися тільки на свічки. До півночі більшість свічок гасне, і тільки самотній нічний вартовий залишається чувати на своєму чергуванні у світлі олійної лампи.

Так минає день за днем. Це, може, не найактивніше життя, але точно і не найледачіше теж. Мало хто з нас спить більше восьми годин із двадцяти чотирьох.

У суботу вдень або в неділю вранці додаткові зусилля йдуть на умивання: голимося і, можливо, вдягаємо свіжу білизну. Цими дрібницями та постійною недільною службою знаменується перехід від одного тижня до іншого.

Сьогодні ввечері Дей прочитав лекцію про його моторові сани. Схоже, він дуже сподівається на успіх, але боюся, що це більше говорить про його сангвінічний характер, ніж про надійність саней. Хотів би я мати більше певності у його приготуваннях, адже з нього безперечно буде чудовий супутник.

Вівторок, 20 червня

Вчора вночі температура впала до -36ºF, найнижче у цьому році. На Рампі мінімум -31º – не вперше спостерігаємо інвертовану температуру. Як і завжди за низької температури, день видався тихий.

Зранку надворі було просто прекрасно; коли півмісяць опускався на заході, над Еребусом здійнялася величезна хмара, показуючи, що на кількість пари впливає радше температура, ніж тиск.

Радий, що вдалося добряче побігати на лижах.

Партія мису Крозьє готується до відбуття і всі думки спрямовані на те, щоб забезпечити їх усіма вигодами, які тільки можливі в таких суворих умовах.

 

У книзі Свердрупа "Нова земля" знайшов вказівку на цінність подвійного намету, а (п.о.) Еванс зробив підкладку для одного з наметів; вона закріплена з внутрішнього боку жердин і забезпечує повітряний простір всередині намету.

По-моєму, це буде величезний успіх, який дозволить нам уникнути необхідності будувати снігові хатини; а втім і в цьому напрямку ми теж не покинемо зусиль.

Ще одне нововведення – рішення нести спальники з гагачого пуху всередині оленячих.

З такою підготовкою початок мандрівки точно буде легким, але, коли спальники скрижаніють, – тоді неодмінно з'являться труднощі.

Дей усю енергію присвячує створенню ворваневої печі, у чому, звісно, дуже сприяє досвід на Гат-Пойнті.

Ворвань розміщена у кільцевій посудині, A. Звідти олія спускається по трубі, B, і розтікається по поверхні пластини, C, оточеної фланцем; d d – підвищення, що служать теплопровідниками; e e – олов'яний димар для полум'я з отворами для повітря коло підніжжя.

Щоб запустити плиту, необхідно розігріти плиту C спиртовою лампою або примусом, але коли ворванева олія вже запалена, то її тепла цілком достатньо, щоб топити ворвань і підтримувати запас олії – жар поступово зростає, аж поки олія з B не починає стікати у випареному стані: тоді, звісно, пічка вже виробляє чимало тепла.

Сьогодні зранку пічку запустили на вулиці за п'ять хвилин, при чому ворвань була наскрізь промерзла. Для партії Крозьє буде надзвичайно важливо, якщо їм вдасться збудувати хатину, а для західної партії влітку цей досвід взагалі стане вирішальним.

Із задовільною ворваневою піччю в нас ніколи не буде потреби тягнути з собою пальне у прибережних мандрівках, а якщо нам вдасться її вдосконалити, ми заслужимо вдячність нащадків.

 

Мандрівка до мису Крозьє має дати нам чимало проміжних результатів. Як я вже згадував, кожен учасник матиме різний пайок, щоб можна було визначити бажану пропорцію жирів та вуглеводів. Також Вілсон випробує ефект подвійного вітрового костюму замість додаткового вовняного одягу.

Якщо у двох вітрових костюмах навесні буде так само тепло, як влітку в одному, то очевидно, що можна буде піднятися на Землю Вікторії, не обтяжуючи себе зайвим одягом.

Думаю, нові кішки, які також випробують у цій мандрівці, стануть великим успіхом.

Ми вдосконалили останній різновид, який використовували на "Дискавері"; зберегли магналієві [Магналій – сплав алюмінію та магнію] підошви, але додали півдюймові сталеві шипи; ці металеві пластини клепають через парусину до внутрішньої шкіряної підошви, а парусину підіймають зусібіч, щоб повністю покрити каньгу, над якою її шнурують – важить таке взуття вдвічі менше за звичайні лижні чоботи, але легко вдягається і надійно закріпляється.

Близиться день зимового сонцестояння, поворот на літо; добре буде мати світло для активніших приготувань до прийдешнього року.





Продовження чекайте на нашій сторінці вже за тиждень.


Більше про експедицію Роберта Скотта читайте на сторінці Полярний щоденник капітана Роберта Скотта у Фейсбук.


Приємного читання!


N.B. Текст оригіналу перебуває у суспільному надбанні. Права на текст перекладу застережено.






Олександр Зінченко: Зупиніться!

Передвиборче божевілля, яке вже охопило Польщу, є небезпечним. Не варто експерементувати: чи цього разу Польща капітулює за 28 днів, чи швидше? Бо після України наступною завжди була Польща.

Максим Майоров: Друга чеченська війна. Коли почалась і чи закінчилася?

30 вересня 1999 року, тобто рівно чверть століття тому, почалася Друга російсько-чеченська війна. В усякому разі можна констатувати, що того дня російські війська приступили до повномасштабного наземного вторгнення в Чеченську Республіку Ічкерія.

Ольга Ревуцька: Сергій Король. Приклад гідного військового командира

"Військове лідерство – це не про амбітність когось, а про відповідальність за кожного", - вважає військовий капелан Андрій Зелінський. Що може спонукати одну людину охоче слідувати за іншою? Які якості та вміння притаманні хорошому воєначальнику? Російсько-українська війна сприяла консолідації української нації та стала полем для появи покоління військових авторитетів. Серед них легендарний командир – Сергій Король з позивним "Махно".

Сергій Тримбач: Гранослов

Дмитров Павличкові - 95. Виповнилось би. Хоча прожив чималенько - 93, пішов з життя на початку минулого року.