Наш герб – Тризуб. А ідея «великого герба» - шкідлива. ФЛЕШМОБ

Ми б’ємо на сполох і закликаємо об’єднати зусилля, щоб відвернути загрозу знецінення державного герба України – Тризуба – через його заміну недолугим «великим гербом». Тризуб Святого Володимира, який формально є "малим гербом", сприймається в Україні і світі як повноцінний державний герб України і є довершеним у своїй досконалості.

 

Попри стародавнє походження, Тризуб ідеально вписується в мінімалістичну естетику ХХІ століття, є простим у відтворенні й надзвичайно впізнаваним.

У цілому світі лише Україна, Швейцарія і Японія можуть похвалитися такою вдалою лаконічністю графіки своїх гербів. Будь-які спроби "вдосконалити" тризуб, домалювавши зображення людей, тварин, рослин та різних предметів і оголосити це "великим гербом України" є відвертим несмаком і абсурдом.

До того ж Україна – не імперія і не федерація, і взагалі не потребує заміни історичного і справжнього свого герба на штучний "великий".

Ідея "великого герба" з'явилася в Конституції за наполяганням комуністів, які навмисне у такий спосіб прагнули применшити значення справжнього герба України – Тризуба. Витягувати з небуття і намагатися втілити в життя цю ідею на тридцятому році незалежності – неприпустимо.

Будь-які спроби замінити Тризуб як самодостатній державний герб на так званий "великий герб" є неприйнятними.

 

Тим більше є неприйнятним варіант великого герба, запропонований Володимиром Зеленським у законопроєкті 5712. Через кричущу невідповідність законам геральдики різні варіації цього малюнку програли на всіх державних конкурсах, організованих упродовж останньої чверті століття, у тому числі й на конкурсі, проведеному в 2020 році нинішньою владою.

Нікого не мають вводити в оману заспокійливі заяви, буцімто майже всюди буде й надалі використовуватиметься Тризуб, а "великий герб" призначений для якихось виняткових випадків. Це не так.

Законопроєкт 5712 передбачає використання "великого герба" у Верховній Раді, резиденції Президента, вищих органах судової влади, друкування його на українських грошах за рішенням Нацбанку і допускає його повсюдне використання – від державних установ до шкіл і житлових будинків.

Незалежно від бажання влади довідники і пошуковики в усьому світі видаватимуть у якості герба України вже не Тризуб, а недолугий "великий герб".

Ідеться про пряму загрозу нівелювання Тризубу, приниження наших національних символів і самоприниження української держави.

Державні символи мають об'єднувати українців і викликати почуття гордості за свою державу, а не спричиняти розкол, суперечки, розчарування й обурення.

Тризуб є живим символом нашої державницької традиції і національної єдності: княжий знак Київської Русі, герб Української Народної Республіки, символ боротьби українців за незалежність, герб сучасної України. Для українців по всьому світу Тризуб є так само близьким і рідним, як синьо-жовтий прапор чи національний гімн.

Тим політикам, які, прагнуть ухваленням закону про великий герб здобути хвилинну славу, слід усвідомити, що це буде слава Герострата.

Маємо захистити наш герб – Тризуб – від наступу несмаку, безвідповідальності й хворобливих абміцій.


Ми закликаємо:

президента України – відкликати законопроєкт 5712 про "великий герб", натомість використати надані Конституцію повноваження для початку процедури вилучення з Основного Закону згадок про "великий герб" і остаточного утвердження Тризуба як єдиного і самодостатнього державного герба України;

народних депутатів України – за жодних обставин не підтримувати цей проєкт і не голосувати за "великий герб".


P.S. Закликаємо кожного, хто підтримує цю заяву, розмістити від себе цей текст разом із постскриптумом у соцмережах, блогах чи поширити в інший доступний спосіб.

Від редакції: цю заяву вже поширили Оксана Забужко, Ростислав Лужецький, Тарас Чубай, Мирослав Гай, Віктор Трегубов, Віктор Таран, Марія Іонова, Олександр Положинський, Макс Кідрук, Мирослав Маринович, Нікіта Тітов, Тарас Компаніченко, Брати Капранови та багато інших (пробачте, що не встигаємо всіх згадати).

Іван Синєпалов: Щоденник Скотта: поні схарпудились

Знову нещасний випадок! О першій годині Снетчер – один із трьох поні, залучених до укладання складу – прибіг із одним посторонком, весь у милі, а сани теліпалися позаду. Сорок хвилин по тому явився п.о. Еванс, його погонич, так само змилений; водночас прибув Вілсон зі своїм Ноббі, але це ще не вся історія.

Гульнара Абдулаєва: Як 200 років російської пропаганди вбили багатовікову спільну історію українців та кримських татар

“Хитрі мусульмани, які лише й хочуть Вас обдурити, забрати ваших жінок і худобу, пограбувати вашу землю, щоб продати в Османській імперії”. Саме такий збірний образ кримського татарина пропагований в українську свідомість вже протягом двохсот років. Чому пропагований? Нумо з’ясуймо.

Іван Синєпалов: Щоденник Скотта: Крістофер хвицається навіть на колінах

Кліссолд був у Понтінга "моделлю" і вони вдвох лазили по айсбергах заради знімків. Наскільки можу судити, Понтінг зробив усе можливе, щоб убезпечити Кліссолда: дав йому свої кішки та льодоруб, але той, схоже, оступився після чергового "позування" і прокотився футів 12 по округлій поверхні криги, а тоді просто звалився з висоти шість футів на гострокутну стіну айсберга

Юрій Юзич: Пізнавальна історія про вихованця Пласту із Берестечка на Волині

У 1925 році із Берестечка, містечка на Волині, де заправляв московський піп-чорносетенець із "Союза русскава народа", поїхали вчитись до української гімназії у Прагу одразу 8-ро дітей. Був серед них і 13-літній Антін. Він був явним лідером у групі своїх односельчан