Наш герб – Тризуб. А ідея «великого герба» - шкідлива. ФЛЕШМОБ

Ми б’ємо на сполох і закликаємо об’єднати зусилля, щоб відвернути загрозу знецінення державного герба України – Тризуба – через його заміну недолугим «великим гербом». Тризуб Святого Володимира, який формально є "малим гербом", сприймається в Україні і світі як повноцінний державний герб України і є довершеним у своїй досконалості.

 

Попри стародавнє походження, Тризуб ідеально вписується в мінімалістичну естетику ХХІ століття, є простим у відтворенні й надзвичайно впізнаваним.

У цілому світі лише Україна, Швейцарія і Японія можуть похвалитися такою вдалою лаконічністю графіки своїх гербів. Будь-які спроби "вдосконалити" тризуб, домалювавши зображення людей, тварин, рослин та різних предметів і оголосити це "великим гербом України" є відвертим несмаком і абсурдом.

До того ж Україна – не імперія і не федерація, і взагалі не потребує заміни історичного і справжнього свого герба на штучний "великий".

Ідея "великого герба" з'явилася в Конституції за наполяганням комуністів, які навмисне у такий спосіб прагнули применшити значення справжнього герба України – Тризуба. Витягувати з небуття і намагатися втілити в життя цю ідею на тридцятому році незалежності – неприпустимо.

Будь-які спроби замінити Тризуб як самодостатній державний герб на так званий "великий герб" є неприйнятними.

 

Тим більше є неприйнятним варіант великого герба, запропонований Володимиром Зеленським у законопроєкті 5712. Через кричущу невідповідність законам геральдики різні варіації цього малюнку програли на всіх державних конкурсах, організованих упродовж останньої чверті століття, у тому числі й на конкурсі, проведеному в 2020 році нинішньою владою.

Нікого не мають вводити в оману заспокійливі заяви, буцімто майже всюди буде й надалі використовуватиметься Тризуб, а "великий герб" призначений для якихось виняткових випадків. Це не так.

Законопроєкт 5712 передбачає використання "великого герба" у Верховній Раді, резиденції Президента, вищих органах судової влади, друкування його на українських грошах за рішенням Нацбанку і допускає його повсюдне використання – від державних установ до шкіл і житлових будинків.

Незалежно від бажання влади довідники і пошуковики в усьому світі видаватимуть у якості герба України вже не Тризуб, а недолугий "великий герб".

Ідеться про пряму загрозу нівелювання Тризубу, приниження наших національних символів і самоприниження української держави.

Державні символи мають об'єднувати українців і викликати почуття гордості за свою державу, а не спричиняти розкол, суперечки, розчарування й обурення.

Тризуб є живим символом нашої державницької традиції і національної єдності: княжий знак Київської Русі, герб Української Народної Республіки, символ боротьби українців за незалежність, герб сучасної України. Для українців по всьому світу Тризуб є так само близьким і рідним, як синьо-жовтий прапор чи національний гімн.

Тим політикам, які, прагнуть ухваленням закону про великий герб здобути хвилинну славу, слід усвідомити, що це буде слава Герострата.

Маємо захистити наш герб – Тризуб – від наступу несмаку, безвідповідальності й хворобливих абміцій.


Ми закликаємо:

президента України – відкликати законопроєкт 5712 про "великий герб", натомість використати надані Конституцію повноваження для початку процедури вилучення з Основного Закону згадок про "великий герб" і остаточного утвердження Тризуба як єдиного і самодостатнього державного герба України;

народних депутатів України – за жодних обставин не підтримувати цей проєкт і не голосувати за "великий герб".


P.S. Закликаємо кожного, хто підтримує цю заяву, розмістити від себе цей текст разом із постскриптумом у соцмережах, блогах чи поширити в інший доступний спосіб.

Від редакції: цю заяву вже поширили Оксана Забужко, Ростислав Лужецький, Тарас Чубай, Мирослав Гай, Віктор Трегубов, Віктор Таран, Марія Іонова, Олександр Положинський, Макс Кідрук, Мирослав Маринович, Нікіта Тітов, Тарас Компаніченко, Брати Капранови та багато інших (пробачте, що не встигаємо всіх згадати).

Вахтанг Кіпіані: Киримли - це татари з Криму

Чергова річниця депортації: Берiя добре розумiв бажання Сталіна, й усе зробив блискавично. У "столипiнськi" вагони завантажили 180014 громадян (насправдi набагато бiльше), з них абсолютна бiльшiсть - малi дiти та старi. Ідеологія визвольного руху - знати правду, говорити правду, вимагати повернення на батькiвщину.

Олег Пустовгар: Ленінський концтабір неподалік Полтави

Свій концтабір "вірні ленінці" з ВЧК розмістили неподалік Полтави, на Шведській Могилі. Там до 1920 року діяли заклади освіти і милосердя, зокрема учительська семінарія (тепер там НДІ свинарства Національної Академії Наук України) і церковно-парафіяльна школа. Їхні будівлі були передані губернському управлінню ВЧК, діячі котрого і відкрили концтабір 25 травня 1920 року. Жертвами політичних репресій того часу, в'язнями цього концтабору стали понад три сотні осіб.

Станіслав Кульчицький: МОН України прагне визначати життя або смерть вітчизняної науки

Міністерство освіти і науки України опублікувало на своєму офіційному сайті проєкт наказу "Про державну атестацію наукових установ та закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової діяльності". Кожний, хто має зауваження або пропозиції може до 17 травня 2024-го адресувати їх на електронну пошту МОН. У мене є зауваження, але хочу звернутися з ними не в міністерство, а до громадськості з ґвалтом: йдеться про життя або смерть вітчизняної науки!

Тімоті Снайдер: Тімоті Снайдер: Росія може програти цю війну

9 травня Росія святкує День Перемоги, вшановуючи розгром нацистської Німеччини у 1945 році. Всередині країни це ностальгія. У 1970-х роках радянський лідер Лєонід Брєжнєв створив культ перемоги. Росія за Путіна продовжила цю традицію. У лютому 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення до свого сусіда, консенсус полягав у тому, що Україна впаде за лічені дні. Успіх Москви не на полі бою, а в наших головах. Росія може програти. І вона повинна програти, заради світу – і заради себе самої.