Фурцева злякалась "Диявола"

Уряд СРСР забороняв нерадянському режисерові… показувати його ж власний фільм у себе ж на Батьківщині. Звучить як нонсенс, однак такий випадок і справді був – радянська цензура відправила на полицю фільм польського режисера Анджея Жулавського на цілих 16 років!

 

СРСР був авторитарною державою, яка втручалася у справи інших країн. Яскравим прикладом були жорстокі придушення повстань в Угорщині (1956) та Чехословаччині (1968). Радянський союз також міг диктувати свої умови своїм сателітам з Організації Варшавського договору – кого призначити на які посади, кого звільнити, які закони треба прийняти, куди ввести свої війська, чию Олімпіаду треба бойкотувати.

Часом уряд СРСР міг би заборонити якомусь нерадянському режисерові… показувати його ж власний фільм у себе ж на Батьківщині. Звучить як нонсенс, однак такий випадок і справді був – радянська цензура відправила на полицю фільм польського режисера Анджея Жулавського на цілих 16 років! Цей акт відбувся навіть не з боку Генерального Секретаря СРСР – фільм заборонила до показу міністерка культури СРСР Катерина Фурцева.

Анджей Жулавський
Анджей Жулавський

Цей фільм називається "Диявол", він був знятий в 1972 році. Дія фільму відбувається в січні 1793 року, тобто момент ІІ поділу Речі Посполитої, на території Великопольщі (історичного регіону на заході Польщі), яку на той момент вже зайняли пруські вояки. Якийсь незнайомець (Войцех Пшоняк) звільняє з-під варти головного героя – шляхтича на ім'я Якуб (Лешек Телешинський) звинуваченого в царевбивстві.

Повернувшись додому, Якуб бачить, наскільки морально занепала його родина. Наречена виходить заміж за іншого чоловіка, рідні брат і сестра вчинили інцест, батько покінчив з собою, а мати – "найбільша блудниця країни". Тоді ж Якуб звертається до свого визволителя, який дає головному герою лезо і пропонує йому стати таким собі Ісусом Христом, який має "очистити світ від морального занепаду", ріжучи цим лезом всіх, на кого вкаже пальцем незнайомець. Наприкінці виявляється, що Незнайомець, який запропонував Якубу "очистити світ" – це сам Диявол.

 

Лешек Телешинський та Войцех Пшоняк (в чорному) у фільмі "Диявол"

Фільм "Диявол" Анджея Жулавського за жанром – містичний трилер. В ньому присутні сцени насильства – Жулавський славився як режисер, який "знімав кіно не для всіх". Саме за надмірну жорстокість пані Фурцева відправила фільм на полицю.

І тут читачі мали би задати питання. Якщо у фільмі присутні надмірно жорстокі сцени, то чому не можна було просто не допустити стрічку в радянський прокат, як це було з іншими закордонними стрічками? За що радянська чиновниця аж настільки втрутилася у внутрішні справи ПНР, що заборонила тутешньому режисерові показувати цей фільм у його ж країні? Чому польська цензура діяла за прямою вказівкою з Москви, а не з Варшави?

Багато хто пов'язує це питання з подією, що відбулася за кілька років до виходу фільму. Мається на увазі Празька весна, яка була жорстоко придушена танками країн Організації Варшавського договору. Представники інтелігенції країн соцтабору, в тому числі пан Жулавський, не змогли пройти повз.

Між сюжетом фільму "Диявол" та подіями у Празі і справді можна провести певні паралелі. Поляки вважають всі три поділи Речі Посполитої актом окупації своєї країни, так само, як окупацією вважався ввід радянських військ до Чехословаччини. До того ж Диявол у стрічці – прусак, тобто представник окупанта, який підштовхує головного героя вчиняти вбивства нібито на благо.

 
Празька весна

Як стверджував сам режисер, метою фільму було дати відповідь на питання – що є зло? Чи це сила, яка керує людиною? Чи може це сама людина, яка виконує накази сили?






Олексій Мустафін: Господар землі єгипетської. Мухаммед Алі та розбудована ним держава

Мухаммеда Алі-пашу вже традиційно називають засновником, а іноді навіть "батьком" сучасного Єгипту. Так його іменували не лише його власні нащадки, які правили країною до середини XX сторіччя, а й ватажки "вільних офіцерів", які усунули цих нащадків від влади. Сучасного єгипетського лідера Абделя Фаттаха ас-Сісі взагалі часто порівнювали з Мухаммедом Алі, і йому ці порівняння очевидно подобалися – принаймні до того часу, поки проти влади ас-Сісі не виступив опальний підприємець, повний тезка "великого паші".

Олена Пучинян : Вірні завжди: як Миколаїв став серцем української морської піхоти

Миколаїв завжди мав стратегічне значення через своє вигідне розміщення – злиття двох річок Інгул та Південний Буг. Історично складалося так, що тут завжди займалися риболовецьким промислом, що веде до будівництва човнів. У подальшому в Миколаєві будували великі кораблі, які могли одразу зі стапелів виходити у Дніпро-Бузький лиман, а там – у Чорне море. Саме тому місто швидко стає ключовим центром будівництва військових кораблів, підготовки морських кадрів, розвитку портової інфраструктури.

Віра Мелешко: "Яскравий голос українського шістдесятництва": до 90-річчя від дня народження поета Володимира Підпалого

"Володимир Підпалий опинився в гущі мистецьких подій, інтелектуальне середовище, цікаві знайомства сприяли розширенню його світогляду, багато працював над власним удосконаленням. Став одразу помітним серед молоді, з якої згодом сформувалося ядро українського шістдесятництва".

Олексій Мустафін: Перша заокеанська. Війна США проти "піратів Середземного моря"

Гімн морської піхоти США починається зі слів "Від чертогів Монтесуми до узбережжя Тріполі". І дає зрозуміти, що її бійці готові діяти в будь-якому куточку земної кулі. Цікаво, однак, що до згаданих у тексті "чертогів" у сусідній Мексиці американці дісталися лише в середині XIX сторіччя. Натомість біля Тріполі, розташованого у семи тисячах кілометрах від Америки, опинилися вже на початку століття. Війна з пашею Тріполі Юсуфом Караманли стала, по суті, першою в історії Сполучених Штатів - з часу появи цієї держави на світових картах.