Чи має нести відповідальність війну проти України режим Лукашенка?

Триває четверта доба війни Росії та Білорусі проти України. Від авіаційних нальотів, ракетних і артилерійських обстрілів в Україні гинуть сотні військових та цивільних громадян. Економіка України фактично не функціонує, обслуговуючи переважно воєнні потреби. Якщо війна затягнеться, це зірве посівну кампанію і залишить нашу країну без урожаю з усіма відомими наслідками.

 

Триває четверта доба війни Росії та Білорусі проти України. Від авіаційних нальотів, ракетних і артилерійських обстрілів в Україні гинуть сотні військових та цивільних громадян. Економіка України фактично не функціонує, обслуговуючи переважно воєнні потреби. Якщо війна затягнеться, це зірве посівну кампанію і залишить нашу країну без урожаю з усіма відомими наслідками.

Зупинена робота більшості підприємств, установ, навчальних закладів. Паралізоване життя суспільства. Сотні тисячі біженців перетнули кордони сусідніх держав, або змушені були кинути власні домівки у пошуках безпечних регіонів. Кожна українська сім'я перебуває під загрозою життя і смерті.

Українські діти щогодини зазнають невимовних моральних страждань і психологічних травм від виття сирен, кількаразового переміщення до бомбосховищ, вибухів та пострілів на вулицях. УКРАЇНА ПЕРЕБУВАЄ ЗА КІЛЬКА КРОКІВ ДО ГУМАНІТАРНОЇ ТА ЕКОЛОГІЧНОЇ КАТАСТРОФИ!

Хто відповість за цей найбільший після Другої світової війни воєнний злочин і злочин проти людяності? Невже тільки путінська Росія?

Під час прес-конференції за підсумками віртуального саміту НАТО у Брюсселі генеральним секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що світ притягне Росію та Білорусь до відповідальності за їхні дії. Росію - як агресора, Білорусь – як його співучасника".

Україна обмежилася заявою голови Державної прикордонної служби України Сергій Дейнеко, що адресувалася голові білоруського прикордонного відомства офіційне звернення з цього приводу.

"Республіка Білорусь разом із Російською Федерацією веде війну проти України, нехтуючи положеннями міжнародного права, елементарними нормами людської моралі і цінностями життя", – йдеться у цьому документі.

Голова ДПСУ також наголосив, що колони техніки атакували Україну не тільки з території Росії, а й країни, "що перетворилася на сателіта РФ". До цього додається використання бойової авіації, артилерії, балістичних ракет та інших засобів з території РБ.

Стало відомо про кібер-операції білоруських спецслужб проти України.

Поки-що жодних інших офіційних заяв керівництва України з приводу участі Білорусі у війні проти України не прозвучало. Можливо, такі документи перебувають на стадії підготовки, але з ними явно запізнюються, адже щодня з території України від чорного "яструба миру" -- Лукашенка -- в Україну, окрім образ на адресу України, летять базовані там літаки, ракети і снаряди.

Полохливий диктатор, відчувши смалене, після початку масштабного російського вторгнення в Україну 24 лютого заявив, що білоруські військові не беруть участі "в операції", а потім знову став натягувати латану свитку "миротворця", з-під якої стирчать погони "полководця", який воює проти "братського народу", що не воліє повертатися в імперію. Однак, як завжди, збрехав.

Переконаний, що відповідні служби ВСУ, військової розвідки і контррозвідки, СБУ, Генеральної прокуратури, ретельно документують незаперечні свідчення участі держави Білорусь у війні проти України.

Білорусь має нести повну і невідворотну відповідальність за цей злочин. А українське керівництво зобов'язане офіційно оприлюднити свою позицію в цьому питанні, а також розірвати дипломатичні відносини з державою-агресором.

Міжнародному співтовариству належить поширити свої санкції на Білорусь у максимально можливих обсягах і масштабах. Лукашенко має сісти на лаву підсудних у Гаазі разом з Путіним і жодні політичні чи економічні рації не повинні цьому перешкодити!

Хочу звернутися і до народу Білорусі, де у мене є колеги і друзі. Ми розуміємо, як важко протестувати проти дій тиранів. Ми сплатили це розуміння кров'ю Майдану. Народ України підтримав Ваші протести проти фальсифікації виборів у Білорусі та репресій режиму проти білоруських громадських активістів.

Чому ви мовчите сьогодні? Чому мені з моїми колегами і друзями замість того, аби навчати студентів і займатися наукою та вихованням власних онуків, доводиться зі зброєю в руках у складі територіальної оборони захищати рідну землю? Як пояснити рідним, що цю війну почали не ми, але ми її маємо завершити. І лише перемогою, бо на інше МИ як НАЦІЯ вже ніколи не погодимося.

Нам усім слід пам'ятати, що безкарність стимулює нові злочини.





Володимир В'ятрович: "Волинь" vs "Катинь"

Здавалося, після пов'язаної з "Катинню" Смоленської трагедії 2010 року вона стане ще потужнішим символом, який єднатиме минуле і сучасність. Але на той момент "Катинь" уже активно витіснялася із суспільної свідомості іншою історичною темою – "Волинь". Події польсько-українського конфлікту в роки Другої світової (зведені до простої формули "Волинь-43") стали головною темою спочатку історичної публіцистики, а відтак – історичної політики.

Ігор Кравець: Дві Волині в одній

Польський Сейм проголосував закон, що встановлює нове державне свято — «День пам’яті про поляків — жертв геноциду, скоєного ОУН-УПА на Східних Кресах Другої Речі Посполитої». Сама назва — неоколоніяльна, і автор закону — давній прихильник кремлівських наративів, утім член «антикачинської коаліції» Дональда Туска, Тадуеш Самборський. Єдиною, хто утрималася під час голосування, була Александра Узнанська-Вісьнєвська. Усі інші — «за». Рідкісний, але як же виразний колоніяльний консенсус у польському Сеймі.

Богдан Червак: Останній президент УНР на вигнанні. Миколі Плав’юку – 100 років(?)!

5 червня 1925 року, за іншими даними 1927 року, народився останній президент УНР на вигнанні, голова ОУН Микола Плав’юк. Якщо припустити, що вірна дата – 5 червня 1925-го, то цьогоріч йому виповнюється сто років!

Віталій Скальський: День народження та невідомі фото крутянця Григорія Піпського

Постать Григорія Піпського для зацікавлених не потребує особливого представлення. Традиція говорить, що саме він - галичанин Григорій Піпський – під час розстрілу росіянами-більшовиками після бою під Крутами наприкінці січня 1918 року заспівав «Ще не вмерла Україна…».