Робоча група – лише затягування процесу дерусифікації

Доки ця робоча група попрацює, доки члени комісії оцінять її роботу, проведуть двомісячне громадське обговорення по іменним вулицям, підведуть підсумки обговорення на комісії, підготують і подадуть рішення на сесію, включать у порядок денний (не факт, що перед сесією Ігор Поліщук не зніме з порядку денного – таке вже було з перейменуванням по декомунізації), доки депутати проголосують – розпочнеться Новий рік.

 

Із щоденної полеміки в соцмережах побачила, що не всі розуміють різницю між робочою групою і комісією депутатів Луцької міської ради, які займатимуться перейменуванням вулиць.

У 2016 році під час декомунізації розпорядженням міського голови була створена робоча група, куди входили історики, краєзнавці, музейники та журналісти. Вони напрацьовували базу назв і вибирали ті, які найбільш підходили для перейменування.

Однак згодом на комісії депутатів міськради ці напрацьовані позиції не всім сподобалися. Дехто з них мав свої інтереси в перейменуваннях. Тож групу фахівців відправили "допрацьовувати".

Надалі нові напрацювання робочої групи також не всі сприйняли/зрозуміли/погодилися. Це довело неефективність такої роботи і надалі 4 роки комісія з упорядкування назв міста працювала самостійно.

Тим більше, що практика показала ще один слизький момент: не факт, що депутат-член комісії, який проголосував на комісії на підтримку однієї назви, буде її підтримувати під час голосування.

Бо може бути вказівка голови фракції "за політичною мотивацією" не підтримати перейменування. Саме так робив Ігор Поліщук, коли був головою депутатської фракції у минулому скликанні.

 
Луцькі журналісти ініціюють дерусифікацію міста

У сучасному процесі дерусифікації луцьких вулиць Ігор Поліщук продовжує традицію гальмування перейменувань. Ініціативна медійна група звернулася до міського голови і до депутатів активізувати роботу комісії з перейменувань протягом місяця.

Це підтримали і депутати міськради. Але ні обґрунтованої відповіді, ні роботи комісії так і не відбулося у відведений термін. Натомість Ігор Поліщук видав розпорядження про утворення нової робочої групи і запропонував вивести мене з комісії, щоб я не мала можливості аргументувати депутатам нові назви, брати участь у голосуванні.

Раніше я входила і в робочу групу, і в комісію. Тим більше, що я - державний чиновник урядової організації – Українського інституту національної пам'яті, тож маю право працювати над перейменуваннями спільно з депутатами міської ради, надавати їм фахові консультації.

Тепер пропонують мені лише працювати в новій робочій групі. Цікаво, що в розпорядженні зазначено, що за моєю згодою. Однак цієї згоди у мене ніхто не питав (а в розпорядженні пише – за згодою, то чи чинним є таке розпорядження, де вказані неправдиві дані?).

Так само не запитали і журналістку Олену Лівіцьку, про що вона офіційно написала. Дуже здивував і сам перелік членів робочої групи. Він засвідчив, що міський голова не розуміє, що робоча група має працювати, а не лише голосувати.

Відтак із розпорядження дізнаюся, що в робочій групі є декан географічного факультету університету, який є більшим фахівцем у питаннях економіки. От не вірю, що він кидатиме роботу і ходитиме на робочу групу, де годинами обиратиме нові назви вулиць!

Тим більше не розумію як у цьому процесі перейменування в робочій групі працюватимуть працівники міськради – головний спеціаліст Служби містобудівного кадастру та моніторингу департаменту містобудування, земельних ресурсів та реклами, заступник начальника відділу економічного аналізу підприємств житлово-комунальної сфери департаменту ЖКХ, директор юридичного департаменту міської ради.

А загалом у робочій групі з 11-ти – 5 чиновників міської ради. Очевидно, не всі мають що робити за основною роботою для лучан, тож їх залучили вулиці перейменовувати.

Думаю, що за це міський голова матиме додаткові аргументи при начисленні високих премій чиновникам міськради, про які в місті легенди ходять.

 
Луцька міська рада

Між іншим, уже почали поступати в міськраду пропозиції щодо імен людей, які були членами Партії регіонів або її прихильниками. Попередні комісії їх відхиляли. Не впевнена в такій принциповості теперішніх членів групи і комісії.

Доки ця робоча група попрацює, доки члени комісії оцінять її роботу, проведуть двомісячне громадське обговорення по іменним вулицям, підведуть підсумки обговорення на комісії, підготують і подадуть рішення на сесію, включать у порядок денний (не факт, що перед сесією Ігор Поліщук не зніме з порядку денного – таке вже було з перейменуванням по декомунізації), доки депутати проголосують – розпочнеться Новий рік.

І це ж будуть точно не всі 100 вулиць Луцька, які треба перейменувати, а якась невелика частина, яка пройде ці кола "пекельної роботи" команди Ігоря Поліщука.

Ось чому я вважаю, що міський голова свідомо затягує процес дерусифікації Луцька, запроваджуючи ще одну (так звану "робочу") групу і беручи під контроль і групу, і комісію через "своїх" людей.

Нагадаю, що Ініціативна медійна група з волинських журналістів пропонує кращий варіант – ввести у депутатську комісію 6 людей (історики, журналісти, політологи), звісно лишити мене продовжувати працювати, і разом однією комісію розпочати дерусифікацію Луцька вже.

Сподіваюся, що цю позицію почують депутати Луцька міська рада на сесії 25 травня.

Роман Маленков: Забуті та проігноровані

Великих українців проігнорували при перейменуванні київських вулиць. Нинішнє перейменування показало, що ми зуміли зруйнувати російські маркери (хоч і не всі), але показали тотальне невміння створювати свої. «Так, не всі діячі вшановані, але, від нині вшанована вся історія України та Києва в міських назвах» пише Олександр Алфьоров. Вся історія України та Києва без… Без кого? Про кого забули? Кого проігнорували?

Софія Грачова: Русскій мір, що лізе через вікно

Що важливіше при оцінці діяльності певного історичного діяча, як от Владімір Даль? Його заслуги у кодифікації великоруської національної культури? Вплив його твору, або ж авторитету його імені, на антиєврейське насильство? Участь у колоніальних війнах та відзнака від імператорі Ніколая І? Вирішуйте самі, але подумайте, який стосунок це все має до сучасного українського бачення історії та публічного простору

: Відкритий лист фахових істориків щодо присудження наукового ступеня доктора історичних наук Олесі Олександрівні Стасюк

6 червня 2022 року Міністерство освіти і науки України затвердило рішення про присудження наукового ступеня доктора історичних наук Олесі Стасюк. Цим рішенням МОН легалізувало відверто академічно недоброчесну працю, а також кричуще порушило низку законодавчих актів та нормативних документів України. Найбільш обурливим є те, що МОН, попри закріплену у різних законодавчих актах процедуру, виключило із розгляду дисертаційного тексту О.О.Стасюк Експертну раду з історичних наук. Фахівців фактично позбавили слова. Це змусило істориків виступити із черговим Відкритим листом

Анатолій Хромов: Нищівний удар українських архівів по російській пропаганді

Маю риторичне запитання… Чи спроможні російські архіви ось так само виставити повні справи, описи та фонди з історії Голокосту? Тільки повністю, без купюр та обрізок, без ідеологічних анотацій? Ну що, "колеги"-"антинацисти", вам слабо?