Путін продовжує справу Сталіна

85 років тому в Криму було здійснено один із зловісних актів, який, за задумом кремлівських катів на чолі зі Сталіним, мав би остаточно придушити волю кримськотатарського народу до відродження та збереження на своїй рідній землі

 

17 квітня 1938 року в Сімферополі в підвалах кримського управління НКВД СРСР було розстріляно десятки відомих кримськотатарських науковців, письменників, істориків, композиторів, громадських діячів…

Усі вони були звинувачені в націоналізмі, що в умовах комуністичного режиму СРСР означало лише те, що кожен із розстріляних намагався бути корисним своєму народу та працювати на благо Криму.

До чергового масового знищення кримськотатарської еліти енкаведісти готувалися понад рік, застосувавши всі свої садистські прийоми з вибивання у своїх жертв потрібних їм свідчень.

5 березня 1938 року Сталіним та його найближчими соратниками було складено черговий розстрільний список по Кримській АРСР, у якому з 60 осіб 41 були кримськими татарами. Серед них був і Асан Сабрі Айвазов, перший Голова Курултаю кримськотатарського народу, що зібрався у Бахчисараї у листопаді 1917 року.

 
Перший Курултай кримськотатарського народу. Листопад 1917 року

Виїзна сесія військової колегії Верховного суду СРСР, що відбулася в Aqmescit/Сімферополі 17 квітня 1938 року стосовно всіх кримських татар, оголошувала майже однакові звинувачення, які зводилися до того, що, мовляв, обвинувачені є керівниками або учасниками "антирадянської пантюркістської шпигунської та диверсійно-терористичної організації в Криму, що мала на меті повалення радянської влади, відторгнення від СРСР Криму, встановлення фашистської держави під протекторатом іноземних держав".

Використовуючи таке "звинувачення", кремлівські кати розправилися з усіма, хто, після багатьох репресій, здійснюваних чекістами в Криму з 1928 року, ще залишався помітним у Криму: делегатами Курултаю кримськотатарського народу 1917-1918 років, членами партії Міллі Фірка, представниками наукової та творчої інтелігенції.

Попереду змучений, знекровлений корінний кримськотатарський народ чекали ще зловісніші злочини, які виношував Кремль.

Друга світова війна була використана режимом СРСР для остаточної (як хотілося Москві) розправи над непокірним народом – тотальною депортацією кримськотатарського народу зі своєї землі, здійсненої 18-21 травня 1944 року.

У тимчасово окупованому РФ Криму, яка триває десятий рік, Путін та його оточення є продовжувачами справи Сталіна, якому не вдалося остаточно знищити кримськотатарський народ.

Ланцюг злочинів Москви щодо Криму і кримськотатарського народу, що триває понад 240 років, може бути розірваний лише в результаті перемоги України в російсько-українській війні і розпаду РФ.

Світла пам'ять жертвам кривавого терору СРСР!

Allah rahmet eylesin!

Теми

Єфрем Лукацький: Камера, яка співчуває

Ще якихось чотири роки тому, перед початком війни, документальна фотографія в Україні вмирала. Мало кого у світі цікавили новини з України, а місцеві видання закривалися, насамперед звільняли фотографів, доручаючи текстовим журналістам фотографувати на телефон. Але війна змінила все. Тепер знімки знову стали потрібні. Кожен зі смартфоном став свідком. Вибух ракети — кров на асфальті — зображення в соцмережах.

Рефат Чубаров: Заява Меджлісу кримськотатарського народу щодо неприпустимості визнання Криму російським

Меджліс кримськотатарського народу – вищий представницький орган корінного кримськотатарського народу України – категорично відкидає будь-які пропозиції або дії, спрямовані на визнання російськими тимчасово окуповані території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, які є невід’ємною складовою частиною України в її міжнародно визнаних кордонах.

Олексій Мустафін: Гюнтер Гійом: шпигун, що керував справами німецького канцлера

Вранці 24 квітня 1974 року західнонімецька поліція затримала Гюнтера Гійома, особистого референта федерального канцлера Віллі Брандта. Двері будинку, де він жив разом з дружиною, референт відкрив «гостям» сам - як кажуть, у домашньому халаті. У чому його можуть звинуватити, Гійом вочевидь здогадувався, тому й не став відмовлятися, а одразу заявив: "Я офіцер Національної народної армії НДР та співробітник Міністерства державної безпеки. Прошу шанувати мою честь офіцера".

Олександр Зінченко: Чергова провокація з могилою українців на горі Монастир у Польщі

Що залишається польським правим, коли вони за 8 років нічого не змогли зробити, займаючись дрібними повокаціями та махінаціями у питанні складних питань спільної історії? Правильно - нові провокації, в сподіванні, що травмовані війною українці влаштують істерику та зупинять роботи в Пужниках і Углах.