Що робити, якщо перейменували вашу вулицю або місто?

Що робити, якщо перейменували вашу вулицю або місто? Коротка відповідь - нічого. Але хочу дати розгорнену, адже знову почалися маніпуляції, які активно поширюють у соцмережах боти, мовляв потрібно змінювати документи і платити за це гроші. Це неправда. До того ж, отримати доказ, що ти живеш на вулиці чи в місті, що змінили назви, легко. Я переконався в цьому на власному прикладі.

 

Що робити, якщо перейменували вашу вулицю або місто? Коротка відповідь - нічого. Але хочу дати розгорнену, адже знову почалися маніпуляції, які активно поширюють у соцмережах боти, мовляв потрібно змінювати документи і платити за це гроші. Це неправда. До того ж, отримати доказ, що ти живеш на вулиці чи в місті, що змінили назви, легко. Я переконався в цьому на власному прикладі. 

Ще в 2015 році, коли в Україні почався активний процес декомунізації, ватні елементи почали масово поширювати брехню, ніби через перейменування людям додасться бюрократичної мороки, вони змушені будуть витрачати гроші на заміну документів. Деякі дійшли до того, що почали доводити, мовляв через зміну назви люди втратять право власності на своє майно.

Тоді дуже швидко вдалося з'ясувати, що вже давно від жителів не вимагається змінювати будь-які документи, і вони лишаються чинними безстроково. Зміни про нову назву робитимуть при внесенні змін до документів з інших причин - заміна паспорта через зміну прізвища після одруження чи новий договір купівлі-продажу квартири після її продажу, наприклад. Доводити зміну назви вулиці не потрібно.

Водночас будь-хто за власним бажанням міг і може переоформити документи з новими назвами вулиці чи міста. Так, для отримання штампу в паспорті про перейменування вулиці необхідно було сплатити держмито - 85 коп. (так, саме копійок, не гривень). Утім, уже принаймні кілька років як плата і за цю "дорогу" послугу скасована.

Я вирішив зробити собі до Дня Незалежності подарунок і поставити такий штамп. Однак, у відділенні броварської Державної міграційної служби України повідомили, що штампи в паспортах уже скасовані в принципі (певно, через реформу, яка передбачає перехід на ID-картки, для яких уже не потрібно ніяких штампів, адже всі зміни в документі - електронні і вносяться автоматично без участі громадянина).

У ДМС зазначили, що я можу отримати витяг із реєстру, де буде вказана нова назва вулиці. Процедура забрала 5 хв, після чого витяг одразу опинився в моїх руках. Зробити цей документ можна в робочий час на бульв. Незалежності, 3, вхід із двору.

Мою вулицю перейменували ще в 2015 році. Протягом усіх цих 8 років у мене не трапилося жодної потреби змінити дані в паспорті, документах на право власності чи в інших паперах. Єдине - іноді дані про стару вулицю переносили з паспорта дослівно, адже на руках я не мав доказів про перейменування.

Сумнівна практика, враховуючи роз'яснення юристів, які вказують, що чиновники і нотаріуси мають мати доступ до бази перейменувань і використовувати цю базу. Але маємо те, що маємо, не всюди система спрацьовує гладко. Однак, тепер у мене є на руках доказ про перейменування.

 

Тим не меше, вже зараз у коментарях під дописами про перейменування знову з'являються дописи, накшталт: "Це ж усі документи міняти". Причому, половина дописувачів - явні боти з порожніми чи закритими сторінками і з очевидно вигаданими іменами, часто без аватарок. Ми маємо пам'ятати, що війна проти України - гібридна. І її складовою є й інформаційна війна.

Останніми місяцями часто говорять про ботів, які намагаються під будь-якими дописами розсварити українців. Зрозуміло, що ці боти не можуть написати "путін лучший", бо цим викриють себе, а отакий латентний підхід цілком "заходить".

Дмитро Байкєніч: Голодні й у відчаї: канібалізм в Україні

Виклики сучасного світу для українців у багатьох моментах подібні до найтяжчих років минулого століття. На жаль, ми адаптувалися до сприйняття масової смерті людей, але водночас стали більш схильними до переосмислення трагедій минулого. Сьогодні ми можемо говорити про ті речі, про які ще 10 років тому знали, але замовчували. Йдеться про жорстоку правду наслідків голодотворної політики московських окупантів – канібалізм.

Віталій Скальський: Пам’яті Героя Крут Віктора Геращенка

"Я вже вісім місяців не маю відомостів про свого сина, сотника інженерного полку, який пробував до большевицького заколоту в м. Миргороді на Полтавщині. Куди я вже звертався —нігде не міг добути нічого певного. Тим часом кажуть одні, що його забито під Житоміром, другі що в Київі, а треті—під Крутами, чи під Гребінкою. Хто знав з товаришів Віктора Геращенко, або й бачив, де і як убитий, в якім становищі його покинули, уклінно благаю Вас, козаки напишіть мені".

Олексій Мустафін: Червоний мак: від полів Фландрії до степів України

8 грудня 1915 року в лондонському журналі "Панч" був надрукований вірш, який починався зі слів "У полях Фландрії квітнуть маки - між хрестів, рядок за рядком". Ім'я його автора зазначене не було, лише в кінці року часопис повідомив, що ним був канадський лікар, підполковник Джон Маккрей.

Юрій Юзич: Начальник генштабу Сливинський

Начальник Генерального штабу УНР та Української держави починав з "Оборони України" – таємної бойової організації українських самостійників. Кадровий офіцер і георгіївський кавалер. Очільник українізації частин Румунського фронту в першу світову. Член Центральної ради та Українського генерального військового комітету. Заступник першого начальника Генштабу УНР, начальник Генштабу, зокрема в Українській державі Скоропадського. Очільник військового штабу гетьманського руху під час Другої світової війни.