Хрести і плити: НВМК поєднає світову традицію та український контекст

У суспільстві вчергове набирає обертів дискусія щодо форми намогильних споруд на Національному військовому меморіальному кладовищі. Громадськість стурбована: хрести чи плити, чи і хрести, і плити?

 
Візуалізація
ДУ "НВМК"

Сьогодні в Україні будується перший масштабний та унікальний обʼєкт національної памʼяті, що має як відповідати світовій традиції військових кладовищ, так і бути в контексті української мілітарної традиції та військової символіки. 

Держустанова "НВМК" та Мінветеранів неодноразово організовували обговорення на цю тему. Нам важливо знати думку родин полеглих захисників і захисниць, ветеранів і військовослужбовців, капеланів і представників релігійних спільнот різних віросповідань, істориків, фахівців із військової символіки, експертів із меморіалізації, дослідників військових цвинтарів у світі, архітекторів та дизайнерів та інших. 

Окрім того, ми проаналізували досвід Сполучених Штатів Америки, Польщі, Чехії, Канади, Бельгії, Франції, Швеції, а також український досвід військових поховань. Йдеться і про козацькі традиції на території нашої країни, і про військові поховання українських борців за незалежність у ХХ столітті далеко за її межами. У переліку: Янівський цвинтар та Личаківське кладовище в Україні, Цвинтар "Воля" у Польщі, Кладовище Саут-Баунд-Брук у США тощо.  

Це дало нам цілісну картину і ми вдячні кожному, хто не залишився осторонь та брав участь в обговореннях. Зокрема кожен міг висловитися під час круглого столу в Укрінформі. А також взяти участь у голосуванні у телеграм-каналі "Історичної Правди", де станом на 8 квітня 67% (729 голосів) підтримали козацький хрест, а 33% (351 голоси) — заокруглену плиту з відповідною релігійною та військовою символікою. 

 

Нова традиція 

Ми можемо безкінечно черпати досвід та споглядати приклад Арлінгтонського кладовища, проте копіювання неприпустиме. Сьогодні чи не вперше ми маємо шанс сформувати українську військову традицію. І вона має бути унікальною та нашою. 

Саме тому найбільш логічною є ідея розробити два варіанти намогильних споруд — у вигляді козацького хреста та плити з овальними верхніми краями. Оскільки є релігійні традиції, де хрест не фігурує, а також є військові, які не відносять себе до поширених релігій. 

 
Хрест і плита повторюють обриси
ДУ "НВМК"
 
3D-макет намогильної споруди
ДУ "НВМК"

Хрест і плита на НВМК будуть однієї висоти та повторюватимуть обриси одне одного. Ми також готуємо вичерпний перелік релігійних символів, що наноситимуться на плиту. 

 
Візуалізація
ДУ "НВМК"

Ми не поза контекстом

Якщо звернутися до світового досвіду, то, мабуть, одним із найвідоміших військових цвинтарів у світі, де намогильні споруди різних форм органічно поєднуються по секторах, є Henri-Chapelle American Cemetery у Бельгії: переважна більшість — тут саме хрести, рідше — Зірки Давида. 

 
Фото Henri-Chapelle American Cemetery

Другий відомий приклад, це Normandy American Cemetery у Франції. Поле всіяне стриманими хрестами, а час від часу можна побачити намогильні споруди у формі гескаграми. 

 
Фото: Normandy American Cemetery

У той час, Україна має багатолітню традицію саме козацьких поховань під хрестами. Зокрема цю тему досліджує ГО "Україна Інкогніта".  

До прикладу, Куяльницький козацький цвинтар — це некрополь, де спочивають козаки Сотниківської Січі. Розташований біля зупинки трамваю Малий Куяльник, зараз це в межах Одеси. Заснували цвинтар у 1775 році.

 
Фото ГО "Україна Інкогніта"

Сьогодні наше головне завдання — це зберегти памʼять і передати її нащадкам у вигляді потужного Меморіалу, який нагадуватиме Україні та всьому світу першочергово не про втрату, а про волю, гідність, сміливість і жертовність нескореної української нації.

Володимир В'ятрович: "Волинь" vs "Катинь"

Здавалося, після пов'язаної з "Катинню" Смоленської трагедії 2010 року вона стане ще потужнішим символом, який єднатиме минуле і сучасність. Але на той момент "Катинь" уже активно витіснялася із суспільної свідомості іншою історичною темою – "Волинь". Події польсько-українського конфлікту в роки Другої світової (зведені до простої формули "Волинь-43") стали головною темою спочатку історичної публіцистики, а відтак – історичної політики.

Ігор Кравець: Дві Волині в одній

Польський Сейм проголосував закон, що встановлює нове державне свято — «День пам’яті про поляків — жертв геноциду, скоєного ОУН-УПА на Східних Кресах Другої Речі Посполитої». Сама назва — неоколоніяльна, і автор закону — давній прихильник кремлівських наративів, утім член «антикачинської коаліції» Дональда Туска, Тадуеш Самборський. Єдиною, хто утрималася під час голосування, була Александра Узнанська-Вісьнєвська. Усі інші — «за». Рідкісний, але як же виразний колоніяльний консенсус у польському Сеймі.

Богдан Червак: Останній президент УНР на вигнанні. Миколі Плав’юку – 100 років(?)!

5 червня 1925 року, за іншими даними 1927 року, народився останній президент УНР на вигнанні, голова ОУН Микола Плав’юк. Якщо припустити, що вірна дата – 5 червня 1925-го, то цьогоріч йому виповнюється сто років!

Віталій Скальський: День народження та невідомі фото крутянця Григорія Піпського

Постать Григорія Піпського для зацікавлених не потребує особливого представлення. Традиція говорить, що саме він - галичанин Григорій Піпський – під час розстрілу росіянами-більшовиками після бою під Крутами наприкінці січня 1918 року заспівав «Ще не вмерла Україна…».