Хрести і плити: НВМК поєднає світову традицію та український контекст

У суспільстві вчергове набирає обертів дискусія щодо форми намогильних споруд на Національному військовому меморіальному кладовищі. Громадськість стурбована: хрести чи плити, чи і хрести, і плити?

 
Візуалізація
ДУ "НВМК"

Сьогодні в Україні будується перший масштабний та унікальний обʼєкт національної памʼяті, що має як відповідати світовій традиції військових кладовищ, так і бути в контексті української мілітарної традиції та військової символіки. 

Держустанова "НВМК" та Мінветеранів неодноразово організовували обговорення на цю тему. Нам важливо знати думку родин полеглих захисників і захисниць, ветеранів і військовослужбовців, капеланів і представників релігійних спільнот різних віросповідань, істориків, фахівців із військової символіки, експертів із меморіалізації, дослідників військових цвинтарів у світі, архітекторів та дизайнерів та інших. 

Окрім того, ми проаналізували досвід Сполучених Штатів Америки, Польщі, Чехії, Канади, Бельгії, Франції, Швеції, а також український досвід військових поховань. Йдеться і про козацькі традиції на території нашої країни, і про військові поховання українських борців за незалежність у ХХ столітті далеко за її межами. У переліку: Янівський цвинтар та Личаківське кладовище в Україні, Цвинтар "Воля" у Польщі, Кладовище Саут-Баунд-Брук у США тощо.  

Це дало нам цілісну картину і ми вдячні кожному, хто не залишився осторонь та брав участь в обговореннях. Зокрема кожен міг висловитися під час круглого столу в Укрінформі. А також взяти участь у голосуванні у телеграм-каналі "Історичної Правди", де станом на 8 квітня 67% (729 голосів) підтримали козацький хрест, а 33% (351 голоси) — заокруглену плиту з відповідною релігійною та військовою символікою. 

 

Нова традиція 

Ми можемо безкінечно черпати досвід та споглядати приклад Арлінгтонського кладовища, проте копіювання неприпустиме. Сьогодні чи не вперше ми маємо шанс сформувати українську військову традицію. І вона має бути унікальною та нашою. 

Саме тому найбільш логічною є ідея розробити два варіанти намогильних споруд — у вигляді козацького хреста та плити з овальними верхніми краями. Оскільки є релігійні традиції, де хрест не фігурує, а також є військові, які не відносять себе до поширених релігій. 

 
Хрест і плита повторюють обриси
ДУ "НВМК"
 
3D-макет намогильної споруди
ДУ "НВМК"

Хрест і плита на НВМК будуть однієї висоти та повторюватимуть обриси одне одного. Ми також готуємо вичерпний перелік релігійних символів, що наноситимуться на плиту. 

 
Візуалізація
ДУ "НВМК"

Ми не поза контекстом

Якщо звернутися до світового досвіду, то, мабуть, одним із найвідоміших військових цвинтарів у світі, де намогильні споруди різних форм органічно поєднуються по секторах, є Henri-Chapelle American Cemetery у Бельгії: переважна більшість — тут саме хрести, рідше — Зірки Давида. 

 
Фото Henri-Chapelle American Cemetery

Другий відомий приклад, це Normandy American Cemetery у Франції. Поле всіяне стриманими хрестами, а час від часу можна побачити намогильні споруди у формі гескаграми. 

 
Фото: Normandy American Cemetery

У той час, Україна має багатолітню традицію саме козацьких поховань під хрестами. Зокрема цю тему досліджує ГО "Україна Інкогніта".  

До прикладу, Куяльницький козацький цвинтар — це некрополь, де спочивають козаки Сотниківської Січі. Розташований біля зупинки трамваю Малий Куяльник, зараз це в межах Одеси. Заснували цвинтар у 1775 році.

 
Фото ГО "Україна Інкогніта"

Сьогодні наше головне завдання — це зберегти памʼять і передати її нащадкам у вигляді потужного Меморіалу, який нагадуватиме Україні та всьому світу першочергово не про втрату, а про волю, гідність, сміливість і жертовність нескореної української нації.

Олексій Мустафін: І з нуту пироги. Згадки про пізанську "талассократію"

Невеличкий острівець Мелорія, розташований просто навпроти гирла річки Арно, відомий завдяки двом морським битвам, які відбулися поруч із ним. У першій, в 1241 році, пізанці - разом з ескадрою імператора Фрідріха II Гогенштауфена - буквально розтрощили генуезький флот. А 1284 році вже Пізанська республіка зазнала найбільшої та найганебнішої в своїй історії поразки від своїх генуезців.

Віталій Скальський: Світлина 1919 року: розархівування імен

Фотографія штабу Володимир-Волинського бойового загону, зроблена 6 травня 1919 року у Горохові – добре відома історикам, краєзнавцям та навколоісторичній волинській спільноті. Її багато раз друкували і передруковували. Але лише зараз дійшли руки спробувати дослідити біографії осіб, зображених на фото.

Юрій Юзич: Євген Іваницький: пластун – офіцер розвідки Армії Крайової

Воїн-підпільник, який одним із перших розпочав рух опору проти нацистів серед підгальських гуралів. Працював в АК-"Північ". Загинув у Варшавському повстанні.

Олексій Мустафін: Обери собі минуле. Швейцарський спосіб "зшивання" країни

1 серпня 1891 року Швейцарія вперше урочисто відзначила свій "день народження". Власне, тоді це було світовою "модою" - святкувати ювілеї подій сивої давнини та проголошувати їх "точкою відліку" історій новочасних націй – варто лише згадати урочистості з приводу дев'ятисотріччя хрещення Русі в 1888 році або ж іще помпезніше відзначення "тисячоліття Угорщини" в 1896-му.