Хрести і плити: НВМК поєднає світову традицію та український контекст

У суспільстві вчергове набирає обертів дискусія щодо форми намогильних споруд на Національному військовому меморіальному кладовищі. Громадськість стурбована: хрести чи плити, чи і хрести, і плити?

 
Візуалізація
ДУ "НВМК"

Сьогодні в Україні будується перший масштабний та унікальний обʼєкт національної памʼяті, що має як відповідати світовій традиції військових кладовищ, так і бути в контексті української мілітарної традиції та військової символіки. 

Держустанова "НВМК" та Мінветеранів неодноразово організовували обговорення на цю тему. Нам важливо знати думку родин полеглих захисників і захисниць, ветеранів і військовослужбовців, капеланів і представників релігійних спільнот різних віросповідань, істориків, фахівців із військової символіки, експертів із меморіалізації, дослідників військових цвинтарів у світі, архітекторів та дизайнерів та інших. 

Окрім того, ми проаналізували досвід Сполучених Штатів Америки, Польщі, Чехії, Канади, Бельгії, Франції, Швеції, а також український досвід військових поховань. Йдеться і про козацькі традиції на території нашої країни, і про військові поховання українських борців за незалежність у ХХ столітті далеко за її межами. У переліку: Янівський цвинтар та Личаківське кладовище в Україні, Цвинтар "Воля" у Польщі, Кладовище Саут-Баунд-Брук у США тощо.  

Це дало нам цілісну картину і ми вдячні кожному, хто не залишився осторонь та брав участь в обговореннях. Зокрема кожен міг висловитися під час круглого столу в Укрінформі. А також взяти участь у голосуванні у телеграм-каналі "Історичної Правди", де станом на 8 квітня 67% (729 голосів) підтримали козацький хрест, а 33% (351 голоси) — заокруглену плиту з відповідною релігійною та військовою символікою. 

 

Нова традиція 

Ми можемо безкінечно черпати досвід та споглядати приклад Арлінгтонського кладовища, проте копіювання неприпустиме. Сьогодні чи не вперше ми маємо шанс сформувати українську військову традицію. І вона має бути унікальною та нашою. 

Саме тому найбільш логічною є ідея розробити два варіанти намогильних споруд — у вигляді козацького хреста та плити з овальними верхніми краями. Оскільки є релігійні традиції, де хрест не фігурує, а також є військові, які не відносять себе до поширених релігій. 

 
Хрест і плита повторюють обриси
ДУ "НВМК"
 
3D-макет намогильної споруди
ДУ "НВМК"

Хрест і плита на НВМК будуть однієї висоти та повторюватимуть обриси одне одного. Ми також готуємо вичерпний перелік релігійних символів, що наноситимуться на плиту. 

 
Візуалізація
ДУ "НВМК"

Ми не поза контекстом

Якщо звернутися до світового досвіду, то, мабуть, одним із найвідоміших військових цвинтарів у світі, де намогильні споруди різних форм органічно поєднуються по секторах, є Henri-Chapelle American Cemetery у Бельгії: переважна більшість — тут саме хрести, рідше — Зірки Давида. 

 
Фото Henri-Chapelle American Cemetery

Другий відомий приклад, це Normandy American Cemetery у Франції. Поле всіяне стриманими хрестами, а час від часу можна побачити намогильні споруди у формі гескаграми. 

 
Фото: Normandy American Cemetery

У той час, Україна має багатолітню традицію саме козацьких поховань під хрестами. Зокрема цю тему досліджує ГО "Україна Інкогніта".  

До прикладу, Куяльницький козацький цвинтар — це некрополь, де спочивають козаки Сотниківської Січі. Розташований біля зупинки трамваю Малий Куяльник, зараз це в межах Одеси. Заснували цвинтар у 1775 році.

 
Фото ГО "Україна Інкогніта"

Сьогодні наше головне завдання — це зберегти памʼять і передати її нащадкам у вигляді потужного Меморіалу, який нагадуватиме Україні та всьому світу першочергово не про втрату, а про волю, гідність, сміливість і жертовність нескореної української нації.

Світлана Ільницька: Про людей без Гідності!

Поки країна оговтується від скандалів з Міндічами і ко та раділа звільненню Єрмака, Вища кваліфікаційна комісія суддів України прийняла рішення, яким визнала доброчесною поведінку судді Майдану – Марини Шаховніної, яка винесла декілька рішень про позбавлення водійських прав учасників Революції Гідності.

Юрій Рудницький: "Федеративна грамота" Скоропадського. Між рядків...

107 років тому, 14 грудня 1918 року Павло Скоропадський оголосив про зречення з гетьманства, а через 3 дні назавжди залишив Україну. Директорія, що прийшла до влади внаслідок заколоту, дозволила останньому гетьману України безперешкодно виїхати з родиною за кордон, водночас оголосивши його поза законом. За місяць до зречення Скоропадський опублікував документ, відомий як "федеративна грамота". Саме він послужив поштовхом до дії для заколотників з Українського Національного Союзу, на базі якого потім постала Директорія УНР.

Юрій Юзич: Пам'яті пластуна та історика Андрія Буди

На фронті загинув найкращий виховник Пласт - український скаутинг – Андрій Буда. Найкращий тому, що виховав гурток юнаків, із яких двоє відзначені найвищим державним відзначенням – Героя України. Склавши пластову присягу вірності Україні вони виконували її до останнього свого подиху. Були серед тих, які не могли сидіти в хаті, коли вірність Батьківщині потребує тебе на революції чи фронті. Всі троє пройшли обидва Майдани і в 2014 пішли добровольцями.

Андрій Сибіга: Як голосувалася "Чорнобильська резолюція". За лаштунками дипломатичної перемоги в ГА ООН

11 грудня Генасамблея ООН ухвалила ініційовану Україною резолюцію "Зміцнення міжнародного співробітництва та координації зусиль у справі вивчення, пом'якшення та мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи". Це традиційний документ, який ГА ООН розглядає кожні три роки.