Друга чеченська війна. Коли почалась і чи закінчилася?

30 вересня 1999 року, тобто рівно чверть століття тому, почалася Друга російсько-чеченська війна. В усякому разі можна констатувати, що того дня російські війська приступили до повномасштабного наземного вторгнення в Чеченську Республіку Ічкерія.

 
Російські війська на марші, 2 жовтня 1999 року
adiosvoboda.org

30 вересня 1999 року, тобто рівно чверть століття тому, почалася Друга російсько-чеченська війна. В усякому разі можна констатувати, що того дня російські війська приступили до повномасштабного наземного вторгнення в ЧРІ.

Досить часто непросто датувати початок і кінець політичного процесу, який ми називаємо "війна".

Навіть з приводу датування початку теперішньої російсько-української війни й досі сперечаються. По-перше, періодично доводиться поправляти, що війна у нас з 2014-го, а не 2022-го. А по-друге, залишається дискусійною точна дата в межах того ж 2014-го.

20 лютого, як зазначено в українському законодавстві? Можливо. Але реально того дня у Криму не було явних проявів власне збройної агресії. А приховані можна згадати і до цієї "медальної" дати.

Вибір хронологічних меж війни - це також елемент війни, війни інформаційної.

Стосовно Другої російсько-чеченської часто можна побачити датування 07.08.1999 - 16.04.2009. Це суто російська оптика. Нижня хронологічна межа має вказати, що РФ не нападала, а оборонялася від нападу. Верхня - позбавити суб'єктності противника, адже вона приурочує завершення війни не до якоїсь взаємодії протиборчих сторін, а до бюрократичного рішення Москви про скасування режиму Контртерористичної операції (КТО).

Що відбулося 7 серпня я вже писав у попередньому матеріалі. Про 16 квітня більш розлогих коментарів ситуація не потребує. Ані Путін, ані тодішній президент Медведєв, ані Рамзан Кадиров ні в 2009-му, ні пізніше, акту капітуляції ні від кого не приймали.

У чеченців своя думка щодо датування війни. На початку жовтня 1999-го Парламент ЧРІ своєю постановою визначив дату початку російської агресії 27 липня того ж року. Раціо такого рішення полягало в тому, щоб заперечити російський наратив про "чеченське вторгнення 7 серпня" як початок війни. Хоча насправді "мала війна" на прикордонні РФ з ЧРІ (із взаємними обстрілами, рейдами і диверсіями) тривала у 1999 році щонайменше з травня. Згаданого 27 липня був один з епізодів цього протистояння.

Можна сказати, що стан гібридної війни Росії проти незалежної Чечні мав практично перманентний характер з 1991 року. Але ж "гібридна війна" - поняття безкінечно еластичне. Любитель символізму Аслан Масхадов у 1997-му встановив день 12 травня як щорічне свято на честь завершення 400-річної (!) війни між Росією та Чечнею. Треба визнати, українці також полюбляють розширювати хронологічні рамки своєї боротьби суттєво вглиб історії.

А що ж із завершенням розпочатої у 1999-му війни? Регулярні бойові дії - за участі великих загонів, здатних контролювати і обороняти великі населені пункти, - припинилися вже навесні 2000 року. Але досвід першої війни підказував, що це ще не кінець.

З точки зору ічкерійської політичної еміграції та сил, які продовжують боротьбу в Україні, Сирії та на Кавказі нині, війна не припинялася й досі триває. Враховуючи актуальний стан Чечні, позиція не надто переконлива. Організоване збройне підпілля розгромлене. Останній амір - Аслан Бютукаєв - загинув на початку 2021 року. Та й воював він останні роки вже під знаменами Ісламської Держави, а не ЧРІ.

Колишній міністр закордонних справ ЧРІ Ільяс Ахмадов писав, що датою чеченської поразки можна вважати зникнення самого суб'єкта конфлікту - Ічкерії. Адже її захисники у 2007 році відреклися від національної державності і далі воювали як моджахеди Імарату Кавказ. А це вже інша війна.

Та зрештою справа Імарату згасла, а справа Ічкерії навпаки - відродилася. І тепер чеченці борються проти загарбника знову під прапорами Дудаєва і Масхадова. Щоправда, поки лише в Україні. Тож історія ця все ще триває, а дату завершення своєї війни з агресором чеченцям належить визначити самим, колись у майбутньому.

Володимир В'ятрович: "Волинь" vs "Катинь"

Здавалося, після пов'язаної з "Катинню" Смоленської трагедії 2010 року вона стане ще потужнішим символом, який єднатиме минуле і сучасність. Але на той момент "Катинь" уже активно витіснялася із суспільної свідомості іншою історичною темою – "Волинь". Події польсько-українського конфлікту в роки Другої світової (зведені до простої формули "Волинь-43") стали головною темою спочатку історичної публіцистики, а відтак – історичної політики.

Ігор Кравець: Дві Волині в одній

Польський Сейм проголосував закон, що встановлює нове державне свято — «День пам’яті про поляків — жертв геноциду, скоєного ОУН-УПА на Східних Кресах Другої Речі Посполитої». Сама назва — неоколоніяльна, і автор закону — давній прихильник кремлівських наративів, утім член «антикачинської коаліції» Дональда Туска, Тадуеш Самборський. Єдиною, хто утрималася під час голосування, була Александра Узнанська-Вісьнєвська. Усі інші — «за». Рідкісний, але як же виразний колоніяльний консенсус у польському Сеймі.

Богдан Червак: Останній президент УНР на вигнанні. Миколі Плав’юку – 100 років(?)!

5 червня 1925 року, за іншими даними 1927 року, народився останній президент УНР на вигнанні, голова ОУН Микола Плав’юк. Якщо припустити, що вірна дата – 5 червня 1925-го, то цьогоріч йому виповнюється сто років!

Віталій Скальський: День народження та невідомі фото крутянця Григорія Піпського

Постать Григорія Піпського для зацікавлених не потребує особливого представлення. Традиція говорить, що саме він - галичанин Григорій Піпський – під час розстрілу росіянами-більшовиками після бою під Крутами наприкінці січня 1918 року заспівав «Ще не вмерла Україна…».