Заява МЗС України щодо трагічних сторінок в історії українсько-польських відносин

Напередодні дня, коли Республіка Польща вшановує пам'ять жертв Волинської трагедії, Україна розділяє біль і скорботу польського народу. Водночас ми не забуваємо про численних українців, які стали невинними жертвами міжетнічного насильства, політичних репресій та депортацій на території Польщі. Україна вшановує пам'ять усіх загиблих незалежно від їхньої національності, релігії чи місця поховання.

 

В Україні шанобливо та з глибокою повагою ставляться до історії українського та польського народів. Наші країни переживали різні етапи у своїх взаєминах — від складних періодів історичних суперечностей до сучасного етапу тісного стратегічного партнерства.

Ми розуміємо чутливість теми Волинської трагедії в польському суспільстві. Ми також розуміємо чутливе ставлення до трагічних сторінок минулого серед українців.

Сьогодні наші народи мають моральний обов'язок — не лише перед пам'яттю загиблих, а й перед сучасними та прийдешніми поколіннями — зберігати спадок співпраці, взаємної довіри та стратегічного партнерства. Ми виступаємо за чесний, відповідальний та збалансований історичний діалог, вільний від політизації й односторонніх трактувань, та розраховуємо на розважливість наших польських партнерів в оцінках подій нашого спільного історичного минулого.

Заради збереження єдності в захисті нашої свободи від спільного ворога, Росії, ми прагнемо вирішувати всі проблеми двосторонніх відносин в конструктивному дусі. Україна довела це конкретними кроками у попередні місяці. Був відновлений процес ексгумацій і конструктивний діалог з історичних питань. Розраховуємо, що ця робота триватиме без політизації.

Останнім часом в Україні були проведені два загальнонаціональні круглі столи за участі провідних істориків та експертів з українсько-польських відносин. Вони засвідчили, що події Волинської трагедії були трагедією двох народів і потребують спільних об'єктивних оцінок на основі фахових досліджень усіх фактів та подій того періоду.

Відзначаємо конструктивну співпрацю з Республікою Польща у здійсненні пошукових та ексгумаційних робіт, належному впорядкуванні місць поховань і встановленні імен усіх загиблих. Продовження цієї спільної роботи сприятиме зміцненню взаєморозуміння між нашими народами та утвердженню історичної справедливості й пам'яті про події минулого.

Україна також запропонувала відновити діяльність Українсько-польського форуму істориків, а також формату відкритого діалогу – Форуму партнерства – як важливих майданчиків для обміну думками та пошуку взаєморозуміння.

Напередодні дня, коли Республіка Польща вшановує пам'ять жертв Волинської трагедії, Україна розділяє біль і скорботу польського народу. Водночас ми не забуваємо про численних українців, які стали невинними жертвами міжетнічного насильства, політичних репресій та депортацій на території Польщі. Україна вшановує пам'ять усіх загиблих незалежно від їхньої національності, релігії чи місця поховання.

Не можна забувати, що Росія робить усе, аби розділити українців і поляків, використовуючи болісні сторінки минулого. На жаль, деякі польські політики свідомо чи несвідомо підіграють агресору в цих зусиллях. Росія насправді наочно демонструє на прикладі Бучі, Ірпеня, Бородянки, Маріуполя, Ізюма, обстрілів Києва, Харкова, Львова, Одеси й інших міст України, що саме вона буде робити в Польщі, якщо її не зупинити в Україні.

У відповідь ми маємо проявляти єдність й мудрість та спільно вшановувати історичну пам'ять, усвідомлюючи, що заради спільного майбутнього ми маємо знаходити порозуміння навіть щодо найскладніших сторінок нашого минулого. Саме на засадах цієї єдності ми зможемо успішно будувати наш спільний європейський шлях.

Добросусідські відносини України та Польщі залишаються важливими для обох країн з огляду на спільні інтереси та історичну близькість наших народів, а також виклики та загрози, які несе для нас російський агресор.

Ми щиро вдячні Польщі за всебічну допомогу, яка надається нашій державі з перших днів повномасштабного вторгнення Росії. Ця підтримка стала проявом справжньої солідарності з Україною. Тільки разом ми зможемо подолати нашого спільного ворога – державу-агресора Росію - та захистити свободу України та Польщі.

Олексій Мустафін: "Відплата за поразку", або навіщо Тохтамиш захопив Москву

26 серпня 1382 року володар Улуса Джучі хан Тохтамиш захопив і спалив Москву. Це сталося лише через два роки після битви на Куликовому полі у верхів'ях Дону, в який місцевому князю Дмитру чи не вперше вдалося взяти гору над великим татарським військом. Тож іноді припускають, що акція Тохтамиша була нічим іншим, як "відплатою за поразку".

Арсен Зінченко: Політична програма державотворення

Ще наприкінці 1980-х – на зорі 90-х років українська молодь йшла на вулиці з гаслами "Україна виходить з СРСР!", "Ні – союзному ярму!", "Ні – союзному договору!". Це був визначальний напрямок руху – до повалення кривавої комуністичної системи, до народовладдя і відповідальної перед народом держави, до звільнення від пут русифікації, до прав людини і головне – до відновлення самостійної і суверенної Української держави.

Юрій Юзич: Церемонія прощання з прапором

На наших цвинтарях майорять десятки тисяч прапорів, багато із яких - національні. На сонці, вітрі та дощі вони знищуються. За давньою лицарською традицією, яка плекається і в Пласті: прапор не можна прати, його - якщо не піддається реставруванню і не підлягає збереженню - можна лише спалити.

Богдан Червак: Україна між державною традицією УНР та УРСР

Щоб подолати більшість історичних міфів, створених та поширених Москвою, буде достатньо щоб Верховна Рада України ухвалила нормативно-правовий акт, який встановить юридичний та історичний зв'язок України з попередніми українськими державними утвореннями. Зокрема у законі слід юридично закріпити, що 24 серпня 1991 року Україна відновила свою державну незалежність і те, що вона є державою правонаступницею Української Народної Республіки.