Заява представників історичної спільноти України щодо намірів Польщі на законодавчому рівні засудити діяльність УПА та ОУН(б)

Заява відкрита для підписання усіма представниками історичної науки, які поділяють зазначені думки та виступають за збереження максимально близьких, дружніх і конструктивних відносин з Польщею як стратегічним партнером України.

В Україні із занепокоєнням сприйняли ініціативу певних політичних сил щодо внесення змін до чинних законодавчих актів Польщі, з метою запровадження на законодавчому рівні засудження УПА та ОУН(б). При цьому, ініціатори цих нововведень в односторонньому порядку визначають українців винними за усі події, пов'язані з Волинською трагедією.

У цьому контексті представники історичної спільноти України наголошує на необхідності уникнення політизації питань нашої спільної з Польщею історичної спадщини, зокрема тих трагічних спільних сторінок історії, які призвели до масових жертв з обох сторін.

Наразі історики докладають зусиль до створення об'єктивного дослідження усіх обставин не лише вчинення злочинів щодо українського та польського населення на території Волині та Галичини, але й причин, які призвели до такого жорсткого протистояння. На сьогодні також немає остаточних досліджень і висновків щодо впливу спецпідрозділів окупаційних режимів СРСР та нацистської Німеччини на події, які призвели до цього українсько-польського протистояння.

Тому досить сумнівними є спроби прирівняти антиімперську, національно-визвольну за своєю суттю, діяльність УПА та ОУН(б) до геноцидальних практик, неоімперських тоталітарних режимів нацистів і комуністів, проти яких насамперед і боролися українські повстанці.

Саме тому українська сторона запропонувала польським колегам відновити формат фахових дискусій в рамках Форуму істориків України та Польщі, діяльність якого могла б сприяти неупередженому встановленню об'єктивної картини подій минулого.

В умовах триваючої збройної агресії Росії проти України та усієї цивілізованої міжнародної спільноти вважаємо неприпустимими дії, які будуть послаблювати Україну, а відтак і Польщу, що і є стратегічною метою російського агресора, який протягом декількох століть робить усе можливе для знищення як українців, так і поляків.

Ми висловлюємо щиру вдячність Польській державі і польському народу за надану Україні допомогу у протистоянні російській агресії. Польща була однією із перших держав, яка надала Україні усю можливу військову допомогу, а також прихисток мільйонам біженців з України. Польща і сьогодні продовжує незмінно підтримувати Україну у нашій спільній боротьбі проти країни терориста – Росії.

Спроби вбити клин між Україною та нашим стратегічним партнером Польщею значно активізувалися з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року. Наразі робиться наголос на засудженні діяльності УПА й забороні її символіки, яка на сьогодні асоціюється з героїзмом українських військових, які ціною власного життя захищають від російської навали і Україну, і Європу в цілому.

Прийняття згаданого вище проєкту польською стороною очевидно викличе негативну реакцію в Україні. Відповідно до існуючої практики українська сторона також буде змушена вживати дзеркальних заходів та приймати на законодавчому рівні відповідні акти щодо оцінки дій окремих підрозділів Армії Крайової та Батальйонів хлопських, які, як відомо, вчиняли злочинні дії проти мирного українського населення в період Другої світової війни і в перші повоєнні роки.

Водночас, на наше переконання, можлива ескалація такого протистояння, в тому числі на законодавчому рівні, власне і відповідатиме інтересам російської сторони, яка прагне того, щоб ми не підсилювали один одного, а навпаки  - послаблювали Україну, яка сьогодні героїчно протистоїть російській агресії. Ми закликаємо наших польських колег істориків, політиків, громадських діячів виявити максимальну виваженість в оцінці надзвичайно трагічних подій нашої спільної історії. Така спільна історія потребує спільного розгляду та спільних рішень. Ми готові до об'єктивного, фахового та неупередженого діалогу.

Вважаємо, що найбільш оптимальним шляхом вирішення питань спільної трагічної історії мало б бути продовження пошуково-ексгумаційних робіт на територіях обох країн з метою гідного вшанування пам'яті жертв тих подій – як українців, так і поляків.

Одночасно з цим спільна робота українсько-польського Форуму істориків відповідала б нашим спільним інтересам щодо встановлення винних осіб у всіх злочинах, скоєних проти мирного українського та польського населення на територіях Волині та Галичини.

Впевнені, що разом з нашими польськими колегами маємо проявити мудрість і відповідальність та знаходити порозуміння щодо найскладніших сторінок нашого минулого заради спільного європейського майбутнього та спільними зусиллями подолати нашого одвічного російського ворога.

Підписанти (в алфавітному порядку)

Адамович Сергій, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри теорії та історії держави і права Карпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Алфьоров Олександр, кандидат історичних наук, майор запасу.

Бірчак Володимир, історик, офіцер Хорунжої служби 13-ї бригади НГУ "Хартія"

Бойко-Гагарін Андрій, доктор історичних наук, доцент кафедри мистецтвознавчої експертизи Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв.

Бондарук Лариса, кандидат історичних наук.

Боряк Геннадій, член-кореспондент НАН України, заступник директора Інституту історії України НАН України.

Борщик Ярослав, кандидат історичних наук, старший викладач кафедри міжнародних відносин Національного університету "Києво-Могилянська академія".

Вітенко Микола, кандидат історичних наук.

Волянюк Сергій, кандидат історичних наук, військовослужбовець Національної гвардії України.

В'ятрович Володимир, кандидат історичних наук.

Гирич Ігор, доктор історичних наук. 

Гречило Андрій, провідний співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАНУ, доктор історичних наук.

Грицак Ярослав, доктор історичних наук, професор Українського Католицького університету.

Гудь Богдан, доктор історичних наук, директор Інституту європейської інтеграції ЛНУ ім.І.Франка.

Гулай Василь, доктор політичних наук, кандидат історичних наук, професор, завідувач кафедри міжнародної інформації Національного університету "Львівська політехніка".

Деревінський Василь, доктор історичних наук, професор кафедри політичних наук Київського національного університету будівництва та архітектури.

Забілий Руслан, кандидат історичних наук, старший сержант 13-ї бригади НГУ "Хартія"

Зашкільняк Леонід, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії Центральної та Східної Європи Львівського національного університету імені Івана Франка.

Ісаюк Олеся, доктор гуманітарних наук, Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького", Центр досліджень визвольного руху.

Каліщук Оксана, кандидат історичних наук, професор кафедри історії України та археології Волинського національного університету імені Лесі Українки.

Квіт Сергій, доктор філологічних наук, професор, президент Національного університету "Києво-Могилянська академія".

Кіпіані Вахтанг, історик, офіцер Хорунжої служби 2-го корпусу НГУ "Хартія".

Крамар Юрій, доктор історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії Волинського національного університету імені Лесі Українки.

Кучерепа Микола, кандидат історичних наук, професор, професор кафедри історії України та археології Волинського національного університету імені Лесі Українки.

Литвин Микола, доктор історичних наук, Голова правління Львівської обласної організації НСКУ.

Луняк Євген, доктор історичних наук, капітан ЗСУ.

Ляска Віталій, кандидат історичних наук, співзасновник та головний редактор видавництва "Локальна історія".

Мараєв Владлен, кандидат історичних наук.

Павлишин Олег, доцент кафедри новітньої історії України імені Михайла Грушевського Львівського національного університету імені Івана Франка.

Патриляк Іван, доктор історичних наук,офіцер Першого корпусу НГ України "Азов".

Петраускас Андрій, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археології НАН України, старший солдат ЗСУ.

Піскун Валентина, докторка історичних наук, професорка, завідувачка відділу джерелознавства новітньої історії України Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України.

Подкур Роман, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України.

Полуектов Ігор, правозахисник, майор ЗСУ.

Посівнич Микола, кандидат історичних наук, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка.

Сергійчук Володимир, доктор історичних наук, професор.

Соляр Ігор, доктор історичних наук, професор, директор Інституту українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України.

Стефанів Василь, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії Українського Католицького Університету.

Стрільчук Людмила, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії Волинського національного університету імені Лесі Українки.

Тиліщак Володимир, кандидат історичних наук.

Трофимович Володимир, доктор історичних наук, професор кафедри історії імені проф. М.П.Ковальського Національного університету "Острозька академія".

Хома Іван, кандидат історичних наук, доцент НУ "Львівська політехніка".

Хахула Любомир, кандидат історичних наук, доцент Національного університету "Львівська політехніка".

Чобіт Дмитро, історик.

Шеремета Святослав, кандидат політичних наук, директор центру "Доля".